Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Відсутність Моніторингу державних закупівель з боку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, це



Воєнний стан в Україні 2018
В країні вперше оголошено воєнний стан. 
Триває протягом 30 діб — із 14:00 26 листопада до 14:00 26 грудня 2018-го.
Воєнний стан — це не війна. Проте за потреба може
бути часткова мобілізація. Скористайтеся настановами
для кадрових служб в режимі воєнного стану в країні.
Які подальші дії Замовників і Учасників публічних закупівель
під час воєнного стану в Україні, ми з вами спробуємо
 розібратися в найближчих публікаціях та
 обговореннях на сторінці нашого видання у ФБ.
 
 

Держзакупівлі у «королівській столиці»
Результати II Міжнародної Наукової Конференції «Дисципліна державних фінансів - Інструмент для належного управління в державному секторі»

29 жовтня 2013 року в місті Харків фахівці з державних закупівель підприємства «Редукціон» роздавали безцінні подарунки членам комітету з конкурсних торгів та всім, кому не байдужа проблема закупівлі комунальних послуг. В останній вівторок місяця кандидат наук з державного управління, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, голова Спілки громадських організацій «Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів усіх рівнів», головний редактор «ІБ Редукціон» Владислав Володимирович Зубар провів семінар за темою: «Закупівля комунальних послуг та палива (вугілля, пального для автомобілів та ін.) бюджетними установами». Допомагали роздавати кваліфіковані поради й консультанти —експерти у сфері державних закупівель «ІБ Редукціон» Олена Ігорівна Хотинська та Олександра Михайлівна Підгірна.


21 жовтня ц. р. в департаменті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України відбулася зустріч провідних фахівців сфери державних закупівель України з делегацією спеціалістів з Кореї, де було представлено проект адаптації електронної системи держзакупівель KONEPS для України. Зауважимо, що це вже друга зустріч корейських фахівців із нами та нагадаємо, що вперше корейці презентували проект адаптації на початку вересня. Презентація проходила під девізом «Крок назустріч».


Теплі розмови: у Харкові пройшов семінар «Закупівля комунальних послуг та палива бюджетними установами»

Інтерв'ю Тато Урджумелашвілі

Дотримання законності у сфері державних закупівель є пріоритетним завданням для всіх без винятку країн. Так само, як і в Україні, в країнах Європейської спільноти контролю за витрачанням коштів держави приділяється чимало уваги.


Забезпечення засобами правового захисту є надзвичайно важливим у співпраці держави й бізнесу, одним із аспектів якої є сфера державних закупівель. Ефективність і дієвість такої співпраці може бути забезпечена лише за умови паритетності сторін.


Сфера державних закупівель України, без перебільшення, може вважатися такою, що стрімко розвивається. Міжнародні експерти, не оминаючи увагою вади й недоліки сьогоднішнього стану системи, одностайні в думці щодо ефективності останніх нововведень, котрі вигідно вирізняють нашу державу з-поміж інших членів СНД. Неабияку роль у вдосконаленні процесу витрачання коштів держави відіграє використання напрацювань країн Європейського Союзу. Саме з метою ознайомлення з досвідом сусідів Європейським банком реконструкції і розвитку у Варшаві було організовано зустріч делегації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з колегами –представниками органів і відомств, що опікуються сферою державних закупівель Республіки Польща.


Сфера державних закупівель будь-якої країни в своєму розвитку, безумовно, має пройти всі стадії. Перехід від паперового до електронного варіанту в українських умовах, вочевидь, неможливий без заходу на біржі, адже саме вони можуть запропонувати свої майданчики в якості майбутніх електронних. Утім, ті, кому вже довелося здійснити закупівлі через біржові торги, відзначають й інші переваги пункту 6 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель».


Реформування й оновлення сфери державних закупівель як однієї з важливих складових економіки будь-якої країни, беззаперечно, свідчить про невпинний економічний розвиток держави. Неабияких успіхів у цій справі сподіваються досягти наші російські колеги.


У минулому номері «ІБ Редукціон» висвітлив події, які відбувалися під час проведення двох круглих столів, присвячених виробленню стратегії державних закупівель в Україні. Ми продовжуємо знайомити вас, шановні читачі, із результатами обговорення важливих питань, без яких закупівельна сфера України не зможе досягти свого розквіту і належного рівня функціонування. Пропонуємо познайомитися із основними думками національних та іноземних експертів з приводу питань громадського нагляду у цій важливій для економіки країни сфері та сталих ефективних закупівель в Україні.


Протягом багатьох місяців ми разом з вами, шановні читачі, стежили, як вітчизняні та закордонні експерти приводили до ладу систему державних закупівель України і намагалися передбачити, які кроки на шляху до вдосконалення позитивно відіб’ються на цій важливій для економіки країни сфері. Нарешті, документ практично готовий, більша частина стратегії виписана. Проте, як відомо, немає межі досконалості. Тож, врахувавши зауваження усіх задіяних у держзакупівельному процесі сторін, експерти представили третю версію стратегії.


Європейський банк реконструкції та розвитку спільно з Представництвом Європейського Союзу в Україні, СІГМА (Програма сприяння вдосконаленню державного управління) та Американською торговою палатою в Україні провів навчальний семінар з питань засобів правового захисту у сфері державних закупівель. Експерти зібралися, аби обговорити основні моменти, що стосуються окреслених питань, та порівняти українську і європейську системи оскарження у сфері держзакупівель.


Російська система державного замовлення готується до серйозного реформування – переходу на федеральну контрактну систему, – тож перетворення чекає й на систему освіти закупівельників.
 


01 січня 2012 року почав діяти Єдиний економічний простір (ЄЕП) Білорусі, Казахстану та Росії. ЄЕП –проект економічної інтеграції Митного союзу трьох країн. Суть його полягає в об'єднанні митних територій держав-учасників. Спільний простір передбачає вільний рух товарів, послуг, капіталу й робочої сили. У рамках ЄЕП повинна проводитися узгоджена зовнішньоторговельна, грошово-кредитна і валютно-фінансова політика, забезпечуватися рівноправна конкуренція. Головною метою ЄЕП є створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік держав-учасниць та підвищення рівня життя населення. Тож не дивно, що чимало уваги приділялося здійсненню державних закупівель у межах ЄЕП під час роботи Восьмого Всеросійського Форуму-виставки «Госзаказ-2012».
 


У минулому номері нашого видання ми почали розповідати про візит українських журналістів до Праги (Чеська республіка). Тепер пропонуємо вашій увазі результати зустрічі наших кореспондентів з представниками неурядової організації «Оживені»(«Оновлення» - ред.).


31 січня 2012 року в Харкові відбувся семінар на тему: «Сьогодення та перспектива розвитку держзакупівель в Україні». Учасники семінару – члени комітетів з конкурсних торгів різних організацій та установ – не лише мали змогу дізнатися про особливості застосування деяких процедур, а й були ознайомлені зі стратегічниминапрямками розвитку системи державних закупівель України.
 


22- 23 вересня у Санкт-Петербурзі Європейський банк реконструкції і розвитку презентував Звіт про стан законодавства і практики державних закупівель у країнах операцій ЄБРР. На захід були запрошені представники держзакупівельних відомств країн, що знаходяться в регіоні діяльності Європейського банку реконструкції і розвитку. Делегати з Албанії, Чорногорії, Сербії, Туреччини, Болгарії, Сербії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Польщі, Македонії, Росії, України, Молдови, Казахстану, Туркменістану, Таджикистану та багатьох інших. Мета заходу – представити першу оцінку стану сектору державних закупівель у регіоні ЄБРР, здійснену 2010 року на основі аналізу законодавчої бази та практичного здійснення державних закупівель, з урахуванням раціональності закупівельної практики.
 


Електронні закупівлі в Україні: поради досвідчених

01-02 грудня в Києві відбувся семінар з питань державних закупівель. Організатори – Європейський банк реконструкції і розвитку, Проект ЄС «Гармонізація конкуренції і системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», СІГМА – Програма сприяння удосконаленню державного управління у партнерстві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України – зібрали на заході провідних фахівців у сфері державних закупівель Португалії, Австрії, Туреччини, Вірменії, Грузії, України. Головна тема заходу – впровадження електронних закупівель.


Тактичні та стратегічні напрямки розвитку системи державних закупівель

USAID ЛІНК є проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Місія проекту – допомогти містам та економічним регіонам підвищити свою конкурентоспроможність..


Ще зовсім недавно здійснення закупівель за державні кошти шляхом біржових торгів здавалося в Україні нереальним. Однак новітні зміни до законодавства надали замовникам можливість купувати товари через біржі.


24-25 листопада 2011 року в Харкові відбулася ІІІ Міжнародна конференція на тему «Державні закупівлі - сучасні виклики, шляхи подолання та вирішення проблем»і Сьомий щорічний круглий стіл, що проводився у рамках конференції, на тему «Електронні торги. Електронні торговельні майданчики. Обговорення змін до закону «Про здійснення державних закупівель»».


Системи державних закупівель країн пострадянського простору протягом останнього десятиріччя зробили стрімкий ривок уперед. Долаючи перепони, навчаючись на своїх помилках і використовуючи досвід країн з розвиненою економікою, намагається довести до досконалості свої держзакупівлі й Україна, і наразі вкрай необхідною у справі реформування є допомога міжнародних фахівців.


Про перехід державних закупівель в електронний формат уже говорять давно. Проте до впровадження ідей на практиці не дійшло. Змінювалася влада, переписувалися законодавчі акти, які регулюють сферу державних закупівель, а от електронізація торгів так і залишалася примарою. Багато років Україна йшла до переведення процедур в електронну форму, тому внесений народним депутатом України Іриною Горіною законопроект «Про внесення змін до Закону України» «Про здійснення державних закупівель» (щодо впровадження системи електронних державних закупівель) став, скоріше, цілком логічним та виваженим кроком, аніж несподіванкою. Для того, аби обговорити переваги та недоліки законопроекту та впровадження електронних закупівель як таких, на круглому столі «Електронні державні закупівлі» 29 вересня зібралися представники усіх задіяних у держзакупівельному процесі сторін – і органів влади, і бізнесу, і ЗМІ.


Одним із видів контролю за діяльністю влади є громадський контроль - соціальний контроль, щоздійснюється об'єднаннями громадян та самими громадянами. Стаття 38 Конституції України визначає, що «громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». Ця норма Основного закону забезпечує можливість здійснення громадського контролю в усіх сферах діяльності органівдержавного управління і місцевого самоврядування. І попри те, що контрольні повноваження громадськості, здебільшого, не мають юридичної сили, а рішення за результатами перевірок мають рекомендаційний характер, значення громадського контролю як засобу впливу суспільства на державу є великим.


Аналізу системи контролю та нагляду за витрачанням державних коштів під час здійснення державних закупівель в Україні присвятили другий день роботи організатори Міжнародної конференції «Впровадження найкращої міжнародної практики державних закупівель в Україні»,що відбулася в Одесі 9-10 червня цього року.
 


Однією з нагальних проблем українського сьогодення є система державних закупівель та управління державним майном. На шпальтах нашого видання неодноразово лунали нарікання на недосконалість конкурсних процедур та створення перепон на шляху розвитку державних підприємств. Мабуть, жодне державне підприємство, діяльність якого спрямована на отримання прибутку, не заперечувало б проти виведення поняття «обігові кошти підприємства» з тексту профільного держзакупівельного закону. 6 червня 2011 року Економічна рада, Українська спілка промисловців і підприємців та Головне контрольно-ревізійне управління України провели спільне засідання, аби обговорити ефективність системи державних закупівель, розглянути питання контролю за використанням та збереженням державних і комунальних ресурсів і виробити спільні пропозиції покращення ситуації в державному секторі економіки.


Подальше удосконалення профільного законодавства та впровадження найкращоїсвітовоїпрактики– пріоритетні завдання, що стоять перед Україною в сфері державних закупівель.На цьому наголошували учасники Міжнародної конференції «Впровадження найкращої міжнародної практики державних закупівель в Україні», що відбулася в Одесі 9-10 червня цього року.
 


Одним із елементів громадянського суспільства, визначальною рисою його зрілості є гарантована свобода доступу до інформації. Коли громадяни та неурядові громадські організації можуть вільно та без штучних перешкод отримати інформацію від органів державної влади різних рівнів (як центральних, так і органів місцевого самоврядування), можна говорити, що в країні функціонування органів державної влади відбувається за демократичними принципами.


25 травня у Києві відбувся Другий економічний форум регіонів України і Уральського федерального округу РФ, який було присвячено питанню наявного потенціалу для розвитку двостороннього інвестиційного співробітництва у сфері металургії. У заході взяли участь представники урядів обох країн, органів місцевого самоврядування та бізнес-кіл, що представляють підприємства металургійного комплексу.


Становлення системи державних закупівель в Україні – складний та надзвичайно важливий процес. Аби досягти на цьому поприщі гідних результатів, нашій країні варто не лише аналізувати успіхи та виправляти власні помилки, але й зважати на досвід закордонних колег. Благодійний фонд Арсенія Яценюка реалізовує проект «Експертиза закордонних трансформацій», основним завданням якого є створення більш поінформованого та свідомого щодо процесів за межами України інформаційного середовища, а також формування експертизи в Україні щодо країн-сусідів. Експерти проекту пропонують рекомендації щодо впровадження в Україні позитивного досвіду реформ та трансформацій країн-сусідів.


Питання вибору останніми місяцями особливо гостро постало перед державою. Наразі на кону – геополітична орієнтація України. Намагання обрати «золоту середину» успіхом не увінчалися, тож найбільш прийнятний варіант координування політики між Європою, Росією та Україною практично не розглядається. Тепер Україна має зробити вибір.


23-25 березня 2011 року в Москві Міністерство економічного розвитку Російської Федерації спільно з Міжрегіональною громадською організацією «Московська асоціація підприємців» провели Сьомий Всеросійський Форум-виставку «Госзаказ 2011». ЦьогорічФорум-виставка зібрав під дахом Міжнародного виставкового центру «Крокус Експо» фахівців з різних куточків РФ, СНД, Європи. Форум-виставка «Госзаказ» уже давно зарекомендував себе не лише як майданчик ефективного діалогу - обміну досвідом закупівельників різних регіонів Росії, - а й як захід, що дає можливість плідної співпраці замовників з бізнесом. 


Уже давно Форум-виставка «Госзаказ» зарекомендував себе як ефективний спілкування й співпраці законотворців і експертів, замовників і учасників торгів. Мета проведення заходу – сприяння розвитку прозорої й відкритої системи закупівель. Домогтися успіху в такій надзадачі без прямого діалогу, обміну досвідом і взяття на озброєння чужих напрацювань неможливо.
 


Основною функцією держави є піклування про своїх громадян. Громадяни ж мають право брати участь у процесах, що відбуваються в державі, зокрема, стосується це й участі у формуванні державної політики. Та попри задекларовані права й обов’язки, держава, принаймні українська, воліє тримати громадськість подалі від цих «складних» питань й ініціатива громадянського суспільства сприймається винятково як втручання «не в свої справи».  


Беззаперечним фактом є те, що для проведення успішних внутрішніх реформ, а також вироблення основних напрямків зовнішньої політики України необхідним є знання процесів, котрі відбуваються поза межами нашої країни. Оскільки наразі українське інформаційне поле зорієнтоване переважно на внутрішні суспільно-політичні та економічні процеси, з метою підвищення обізнаності і розуміння основних тенденцій в сусідніх країнах міжнародний фонд «Відродження» спільно з Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» започаткували спільний проект «Експертиза закордонних трансформацій».


Двосторонні відносини між Україною та Європейським Союзом опинилися у центрі громадської уваги під час круглого столу «Угода про асоціацію в 2011 – мрія чи реальність?», який відбувся 8 лютого в приміщеннях Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції. Круглий стіл зібрав представників зовнішньополітичного відомства України, народних депутатів України, численних представників експертного і громадського середовища.

Значущість сфери державних закупівель для економіки держави доведення не потребує. Щороку в Україні проводиться понад 100 тисяч процедур закупівель за державні кошти. Лише за 9 місяців 2010 року замовниками за результатами проведення процедур закупівель укладено договорів більше, ніж на 100 мільярдів гривень. Утім, цей важливий сектор економіки довгий час залишається одним з найпроблемніших. Звісно, чималу роль у виникненні фактично кризової ситуації в сфері державних закупівель відіграло досить довготривале панування «беззаконня», регулювання підзаконним актом, а відтак витрачання коштів держави «в ручному режимі». Проте і прийняття профільного закону поки не в змозі виправити становище. Закон «Про здійснення державних закупівель», що дійсно може забезпечити розвиток конкуренції, ефективне й раціональне використання державних коштів, вирішуючи певні проблеми, водночас ставить перед учасниками процесу й нові питання. Вирішення цих питань потребує серйозної аналітичної й методологічної роботи, можливість якої може забезпечити лише широкий діалог й активна співпраця законотворців і «користувачів» закону.