Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



01-02 грудня в Києві відбувся семінар з питань державних закупівель. Організатори – Європейський банк реконструкції і розвитку, Проект ЄС «Гармонізація конкуренції і системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», СІГМА – Програма сприяння удосконаленню державного управління у партнерстві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України – зібрали на заході провідних фахівців у сфері державних закупівель Португалії, Австрії, Туреччини, Вірменії, Грузії, України. Головна тема заходу – впровадження електронних закупівель.


 
Більше зиску
Лише за умови використання електронних засобів під час здійснення державних закупівель можливе збільшення ефективності використання коштів держави й отримання найбільшого зиску. Таку думку, виступаючи перед присутніми, висловив старший радник з державних закупівель програми СІГМА Даніель Іварсон:

  • Використання електронних засобів є дуже важливим і має бути невід’ємною частиною державних закупівель. Існує безліч систем електронних закупівель і їхніми перевагами є підвищення прозорості й ефективності, посилення конкуренції, забезпечення найкращих умов під час закупівель, а отже надійності системи й її швидкодії.

Попри наявність багатьох факторів, що безпосередньо впливають на швидкість запровадження електронного формату закупівель, як-от: наявність доступу до мережі Інтернет, можливість користуватися електронними засобами управління і т. ін. – перехід на електронні рейки для України неминучий, бо, як свідчить міжнародний досвід, усе це веде врешті-решт до досягнення найбільшої прозорості витрачання державних коштів.

  • Звісно, мають існувати спільні правила щодо електронних комунікацій чи використання електронних підписів, повинні бути чіткі стандарти, що забезпечують автентичність документів і безпечність операцій, - зауважив пан Іварсон. – Електронна база держзакупівель має бути підпорядкована загальному законодавству. Не повинні окремо існувати норми з держзакупівель і з електронних закупівель.

Як підкреслив Даніель Іварсон, Україна може обрати собі будь-який з уже випробуваних закордонними колегами підходів здійснення електронних закупівель: віддати перевагу децентралізованим закупівлям, а можливо, піти шляхом централізованого задоволення потреб держави. Зокрема, цікавим, на думку старшого радника з держзакупівель програми СІГМА, є досвід Великої Британії, державні замовники котрої можуть самостійно добирати постачальників на ринку і проводити аукціони на місцях. Не виключає пан Іварсон і співіснування даних на паперових і електронних носіях як контрольно-захисний захід.

  • Треба пам’ятати про плюси й мінуси кожного підходу і про поступове впровадження системи, - наголосив пан Іварсон. - Багато закупівель в Україні, по суті, вже є електронними, утім, вам доведеться ще чимало зробити. Серед важливих завдань – розробка так званого спільного словника держзакупівель, щоб замовник і учасник розуміли одне одного, чи системи розміщення інформації, з чого почали впровадження електронних закупівель багато країн світу.  

Слушною нагодою відійти від так званих «паперових» процедур вважає перехід на електронні закупівлі Європейський банк реконструкції і розвитку. На цьому наголосила провідний юридичний радник Програми правової реформи ЄБРР Еліза Нєвядомська, котра представила присутнім результати оцінки банку запровадження електронних закупівель у регіоні операцій, до якого входить 29 країн (результати Звіту ЄБРР «ІБ Редукціон» уже надавав у №10(68) і №11(69)). 

  • ЄБРР вважає, що в сфері державних закупівель повинні використовуватися нові технології, які дозволять скоротити витрати й покращити ефективність, - зауважила пані Нєвядомська. – Електронні закупівлі– запорука відходу від паперових процедур і впровадження електронного документообігу, що значно скорочує строки. До того ж електронні закупівлі як метод реалізації політики в сфері держзакупівель є дешевшим і ефективнішим і більше сприяє розвитку конкуренції.

Під час опитування фахівці банку дізнавалися в закупівельників різних країн, чи створює існуюча правова база умови для впровадження електронних закупівель і чи користуються вони, власне, електронними інструментами для покращення й полегшення процедур закупівель наразі. Результати оцінки вразили: найкраще показала себе Албанія, що для представників ЄБРР стало неабияким сюрпризом. Що ж до загальних висновків, то, як зазначила пані Нєвядомська, головна проблема країн регіону операцій банку полягає в тому, що держзакупівельне законодавство розвивається повільно й фрагментарно, а інструменти електронних закупівель у разі передбаченого законом, утім необов’язкового застосування, не використовуються взагалі. За результатами Звіту ЄБРР щодо удосконалення національних систем державних закупівель, до трійки лідерів увійшли Туреччина, Грузія й Албанія, хороші результати також показала Угорщина.

  • Деякі країни суттєво змінили свою політику в сфері державних закупівель. Наприклад, в Албанії перехід у електронний формат забрав усього 3 місяці, утім процедура електронного аукціону запроваджуються лише з 1 січня 2012 року, - зазначила Еліза Нєвядомська. – Складніше відбувалося реформування в Туреччині й Казахстані, бо там функціонує значно більше державних замовників.
Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».