Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 01-02-03 (131-132-133) січень-лютий-березень 2017 року.
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 01-02-03 (131-132-133) січень-лютий-березень 2017 року.


 






Яку процедуру закупівлі Ви найчастіше використовуєте?







Наближається прозорий моніторинг державних закупівель
 
Парламенту пропонують внести зміни до законодавства щодо моніторингу закупівель. Відповідний законопроект 31.05.2016 зареєстрований за №4738. Авторами законопроекту є народні депутати Андрій Іванчук, Богдан Матківський та Альона Кошелєва. Головним комітетом визначено Комітет з питань економічної політики.
Редакція попросила надати коментар співавтора законодавчої ініціативи Альону Кошелєву, Голову підкомітету з питань регулювання державних закупівель Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, що дозволить проілюструвати стан справ у сфері публічних фінансів. Інтерв’ю у форматі запитань-відповідей було отримано шляхом листування електронною поштою.

— Альоно Володимирівно, перше запитання стосується авторського колективу. Коли законопроекти підписують народні депутати з різних фракцій, навіть одночасно з коаліції та опозиції, то це є метод пошуку заздалегідь голосів під закон чи збіг політичних поглядів на вирішення тієї чи іншої проблеми?
— Насправді законопроект № 4738 внесений Головою Комітету, Секретарем Комітету та Головою підкомітету з питань державних закупівель. Це продукт роботи Комітету, його секретаріату та представників інших органів, що беруть участь у постійних робочих групах.
Практика законотворчої роботи показує, що головним ініціатором та двигуном самого процесу може виступати один із членів Комітету, який погоджує документ і радиться всередині Комітету. Особливо це стосується саме законопроектів, що віднесені до предмета відання Комітету, адже рішення в остаточному варіанті все одно приймається колегіально членами Комітету. Зазвичай за предметами відання відповідних підкомітетів часто авторами законодавчих ініціатив виступають голови підкомітетів.
Що стосується проекту про здійснення моніторингу закупівель, то цей продукт спрямовано на узгодження законодавства, а відповідно, процедура його написання передбачає тривалий процес збирання інформації та проходження хоча б мінімального погодження або врахування зауважень від суб’єктів, які беруть участь у законотворчому процесі, з метою подальшого доопрацювання проекту.

Звичайно, як єдиний опозиційний депутат у Комітеті я неодноразово звертала увагу керівництва Комітету на правовий вакуум у питанні моніторингу закупівель, і за результатом спільної роботи авторським колективом був сформований компромісний варіант проекту. 
— Зауважте, будь-ласка, провідну мету, що її мали на увазі автори, пропонуючи свій законопроект із внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», адже Закон ще навіть не введено в дію для всіх замовників. І чи змінює вже прийняту концепцію Ваша законодавча ініціатива?
 — Законопроект за реєстраційним номером 4738 —технічний. Але ж він містить надзвичайно важливі пропозиції, що дозволять цілковито реалізувати функцію державного контролю над публічними закупівлями ще на стадії проведення процедур закупівель та надасть право Державній аудиторській службі повною мірою здійснювати моніторинг закупівель, в оперативному порядку виявляти порушення та ризикові операції.
Щодо частих змін законодавства у сфері закупівель слід зазначити, що це є наслідком неналежної роботи міністерства, яке було основним розробником внесеного Урядом проекту Закону України «Про публічні закупівлі». Усупереч конструктивній критиці деяких положень, проект Закону України «Про публічні закупівлі» (проект № 3559) було прийнято в першому читанні та в цілому, і в результаті ми отримали цілу низку норм, що потребують урегулювання. На майбутнє не варто буде дивуватися появі у Верховній Раді України ще не одного проекту про внесення змін.
Крім того, аналіз історії внесення змін до законодавства у сфері закупівель показує, що парламент увесь час тримає цю сферу в режимі ручного управління, постійно вносить зміни та робить виключення щодо основних правил гри під різними лозунгами, що негативно впливає на розвиток конкуренції. Натомість законопроект № 4738 є технічним та не змінює вже прийнятої концепції.
— На Мінекономрозвитку протягом декількох років було покладено функцію моніторингу. Проте відомо про декілька гучних скандалів стосовно корупції під час здійснення моніторингу. Чи існує концептуальна відмінність між тим «корупційним» моніторингом, який було скасовано, і запропонованим Вами варіантом моніторингу закупівель?
— Слід зазначити, що корупційні фактори містив наказ Мінекономрозвитку щодо моніторингу (№ 155), який передбачав зупинення процедури закупівель, а також надання висновку (індульгенції) замовнику про можливість проведення ним переговорної процедури замість конкурентної процедури. Цей наказ було скасовано після  прийняття Закону (№ 679).
Натомість законопроект № 4738 не містить таких ризиків. Навпаки, проект передбачає, що опублікована на веб-порталі Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку) Довідка про порушення може бути оцінена на предмет корупційності і громадськістю, і замовником. Тобто Державна аудиторська служба України буде максимально зацікавлена в об’єктивній та неупередженій інформації, що зазначається в Довідці про виявлені порушення. Крім того, застосування автоматизованих процесів аналізу даних у системі електронних закупівель та визначення на рівні Закону чітких критеріїв дозволить проводити належну вибірку ризикових процедур закупівель та вчасно реагувати.
Отже, прийняття законопроекту дасть змогу запобігати порушенням у сфері закупівель без виходу на місце перебування об’єкта контролю та в свою чергу, не передбачає проведення перевірки до усунення виявлених порушень шляхом систематичного моніторингу закупівель.
Крім того, реалізація функції моніторингу, що передбачена законопроектом, не призведе до збільшення витрат замовників. Якщо ж за результатами «моніторингу закупівель» замовник відмовиться виконувати рекомендації, то Державна аудиторська служба України проведе «перевірку закупівель».
— А яка різниця між «моніторингом закупівель» та «перевіркою закупівель»?
— Моніторинг як різновид (підвид) контролю, згідно із законопроектом № 4738, спрямовано на запобігання порушенням у сфері закупівель (попередній оперативний контроль), і в разі прийняття проекту запропонований механізм дозволить усунути порушення до укладення або виконання договору. Також моніторинг передбачається проводити за місцем перебування органу державного фінансового контролю, без виходу за місцем знаходження об’єкта контролю. Не передбачається зустрічних звірянь,  відсутнє право зупинення самої процедури закупівель, а за результатами моніторингу надаються рекомендації щодо усунення виявлених порушень, які офіційно публікуються.
У разі невиконання замовником рекомендацій органу державного фінансового контролю за результатами моніторингу відповідні процедури закупівель буде перевірено документально за допомогою наступного механізму —  перевірки закупівель, у тому числі й  під час комплексних контрольних заходів.
Згідно з чинним законодавством, перевірка закупівель — це перевірка, яку проводять за наявності підстав, передбачених Порядком проведення перевірок державних закупівель (постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631); контроль здійснюється щодо об'єкта контролю за його місцезнаходженням чи за місцем перебування об'єкта його права власності;  під час контрольного заходу відбувається фіксація порушень законодавства, і навіть після виконання договору також можуть проводитися зустрічні звірки, а за результатами контрольного заходу, у разі виявлення порушень, органом державного фінансового контролю надається обов’язкова до виконання вимога.
Узагальнюючи, слід зазначити, що моніторинг і перевірка відрізняються підставами проведення, процедурою проведення, порядком оформлення та підписання їхніх результатів, а також процедурою реалізації цих результатів. По суті, моніторинг і перевірка є різними стадіями державного контролю за здійсненням закупівель.
— Коли замовникам очікувати запуску нової контрольної функції Державної аудиторської служби України та яким буде прогноз щодо термінів прийняття законопроекту?
— По-перше, для органів державного фінансового контролю функція моніторингу не є новою, і на сьогоднішній день певні елементи моніторингу вже здійснюються. Я нагадаю, що восени 2015 року Законом (№ 679) функція моніторингу закупівель була передана від Мінекономрозвитку до Державної аудиторської служби України. Цей Закон доручив Міністерству фінансів України визначити порядок здійснення моніторингу. Проте Мінфін на сьогодні не затвердив відповідний порядок, а Державна аудиторська служба України не може повномасштабно здійснювати моніторинг.
По-друге, давати прогноз щодо конкретної дати введення в дію положень законопроекту ще зарано, адже для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту необхідно отримати експертні висновки та провести заслуховування позицій контрольних органів. Зокрема, до плану роботи Комітету на цю сесію включено питання заслуховування звітів Рахункової палати, Антимонопольного комітету України та Мінекономрозвитку, які вже було надіслано до Верховної Ради України та які перебувають на розгляді в Комітеті.
Зі свого боку я сподіваюсь на остаточне прийняття Закону вже на цій сесії та закликаю всіх небайдужих до проблем у сфері закупівель долучатися до роботи з напрацювання якісної редакції законопроекту до другого читання. 
 
Інформаційний бюлетень «Редукціон» №6(124) 2016 р.  Владислав Зубар