Другого грудня 2016 року відбулась міжнародна конференція з питань державних закупівель на тему «Реформування публічних закупівель в Україні —нові досягнення та нові перешкоди та виклики». Її втретє організовує Проект ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС» спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Конференцію було присвячено обговоренню успіхів та проблем, що виникли на шляху реформування публічних закупівель відповідно до стандартів ЄС.
Захід об’єднав за одним столом міжнародних та українських фахівців. Під час конференції було обговорено широке коло питань, включаючи останні законодавчі ініціативи, особливості здійснення закупівель у сфері оборони, останні нововведення щодо електронних закупівель в ЄС та в Україні, а також питання моніторингу закупівель, проведення пілоту щодо централізації закупівель. Крім того, було обговорено питання навчання та професіоналізації в сфері державних закупівель в Україні. Програма конференції була розроблена спільно експертами Проекту ЄС та працівниками департаменту регулювання публічних закупівель МЕРТ.
Конференцію відвідали більше ніж 140 представників органів державної влади, урядових структур, міжнародних донорських організацій, активістів громадянського суспільства та засобів масової інформації, а також фахівців-практиків у сфері державних закупівель. Цей захід надав можливість фахівцям i практикам у сфері держзакупівель обговорити порушені проблеми з визнаними експертами, висловити свою думку і поставити запитання експертам і представникам органів державної влади України щодо запропонованих реформ у цьому секторі.
Хочемо звернути увагу на новацію Третьої Міжнародної конференції «РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ —нові досягнення та нові перешкоди та виклики». Це чудовий звіт конференції. Він містить стенограму всіх виступів, презентації доповідачів, запитання від учасників конференції та інформацію про всіх зареєстрованих учасників цього заходу. Познайомитися зі звітом можна на сайті Проекту ЄС:http://eupublicprocurement.org.ua.
Про враження від Конференції. Хочемо відзначити професійність усіх доповідачів, підготовленість учасників заходу, його чудову організацію від Проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС». Через це мусимо відійти від звичайного огляду професійних зустрічей фахівців у сфері державних/публічних закупівель, що проводяться за участю Інформаційного бюлетеня «Редукціон». Ми анонсуємо декілька тез із цього заходу та розміщуємо світлини з події.
Д-р Юджин Стюарт, Керівник Проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», привітав учасників цієї щорічної міжнародної конференції та додав, що попередні конференції суттєво допомогли у визначенні пріоритетів і необхідних напрямків реформування системи публічних закупівель в Україні.
Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України М. Нефьодов перелічив досягнення 2016 року, зазначивши, зокрема, оновлення «ВІ» модуля аналітики, який тепер містить більше інформації. М. Нефьодов нагадав про початок роботи нового порталу DoZorro, який є місцем для дискусій щодо якості здійснення закупівель. Також спікер розказав про запуск четвертого онлайн-курсу з питань публічних закупівель для бізнесу в лютому 2017 року і з особливою гордістю наголосив, що Prozorro стала інноваційною ІТ-компанією світового масштабу.
Пан Нефьодов також зазначив, що великим досягненням є початок пілотного проекту щодо запуску в Україні ЦЗО (центральна закупівельна організація) 23 листопада 2016 року; початок роботи нової програми «Рrozorro.Продажі», яку було створено з метою полегшення продажу державного майна.
Сесія 1: ПРОГРЕС У ЗДІЙСНЕННІ РЕФОРМИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ [ДОСЯГНЕННЯ, ВИЯВЛЕНІ ТРУДНОЩІ ТА ПОДАЛЬШІ КРОКИ, ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ СТРЕТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ
ЗАКУПІВЕЛЬ/ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ]
Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання публічних закупівель МЕРТ,
зробив презентацію на тему «Реформування публічних закупівель в Україні: досягнення, ускладнення та подальші кроки, імплементація Стратегії реформування публічних закупівель/Дорожньоїкарти», у якій наголосив, зокрема, на кількох моментах.
Олександр Стародубцев
Статистика Prozorro станом на 1 квітня — 19 жовтня 2016 року показує, що 292 400 процедур оголошено у ProZorro, із них: 32,5 тис. конкурентних процедур на орієнтовну суму 136,0 млрд грн, 6,2 тис. переговорних процедур на орієнтовну суму 23,6 млрд грн, 167,7 тис. завершених нижче порогів на орієнтовну суму 26,26 млрд грн, середня економія у тендерах, де аукціон уже було застосовано та фінальні пропозиції отримано, становить 11,5 % (рис. 1).
Рис. 1
Рис.2
Тетяна Доманова із Проектного офісу реформ при Міністерстві оборони України говорила про «Особливості здійснення закупівель для оборонного сектора в Україні — окреме законодавче регулювання та перші результати його запровадження/вивчені уроки» (рис. 3).
Рис.3
Позитивними рисами нового Закону про особливості здійснення публічних закупівель для потреб оборони є: швидкість (замість 45 днів на проведення відкритих торгів — 14 днів), конкурентність (відкриті та зрозумілі правила участі в публічних закупівлях усіх товарів, роботів і послуг, закупівля яких не становить державної таємниці відповідно до Закону України «Про державну таємницю»); максимальна відповідальність постачальника за зрив процедури (крім гарантійного забезпечення цінової пропозиції + включення до бази недобросовісних постачальників - неможливість взяти участь у тендері протягом року за неодноразові порушення процедур закупівель або умов договору щодо якості та/або терміну) та максимальна економія бюджетних коштів оборонного відомства (постачальник має право на переговорах зменшити ціну, яку він запропонував під час аукціону; постачальник має право виправити недоліки в документах, що дає можливість підписати договір з учасником, який запропонував найвигіднішу ціну на аукціоні).
Стін Бруун-Нільсен, старший експерт Проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС», у своїй презентації «Закупівлі для потреб оборони в ЄС: огляд законодавчих та інституційних особливостей», крім іншого, зосередився на спеціальних правилах здійснення закупівель у сфері оборони в ЄС, зокрема на загальному підході до захисту секретної військової інформації/інформації щодо безпеки, гарантованих постачань, особливо у кризових ситуаціях, та висвітлив інші підходи стосовно дотримання інтересів національної безпеки. Стаття 346 Договору про функціонування Европейского Союзу (ДФЄС) дозволяє державам-членам в окремих випадках відхилятися від своїх зобов'язань у сфері вільної торгівлі, якщо того вимагають інтереси національної безпеки. Однак ДФЄС не впливає на вказані положення — стаття 346 застосовується у випадках, коли положень Директив ЄС недостатньо для захисту національної безпеки.
Експерт не обійшов увагою важливість тлумачення взаємних зобов'язань у рамках відносин між Україною та ЄС у світлі окремих підписаних документів. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, містить подібні положення (ст. 472), але не передбачає зобов'язання щодо імплементації Директиви про оборонні закупівлі. Нещодавно було ухвалено законодавство України у сфері оборонних закупівель, що поширюється на особливий період та період проведення антитерористичних операцій, і передбачене стратегією імплементації УА для 3-го етапу (2019 рік) — цим займається Міністерство оборони України.
Андрій Марусов, голова правління Transparency International в Україні, говорив про відносини між Урядом і громадянським суспільством у сфері публічних закупівель, зокрема
Сесія 2: УПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ [ВИКЛИКИ, ТЕХНІЧНІ МОМЕНТИ ТА ОЧІКУВАННЯ]
система електронних закупівель привносить конкуренцію на ринок у цілому. Великим досягненням системи Prozorro є те, що майже всі дані є машиночитаємі (раніше всі документи були у форматі .pdf, що не є машиночитаємим, і тому їх важко аналізувати) (рис. 4). На сьогодні команда Prozorro працює над бібліотекою специфікацій, що стандартизує багато закупівель та допоможе аналізувати і краще вести моніторинг.
Рис.4
Олександр Махно, представник замовника (НАЕК «Енергоатом») репрезентував «Враження користувачів електронної системи закупівель» (Додаток 8). Він, зокрема, поділився цікавим прикладом (рис. 5).
Компанія самостійно, у межах власної програми боротьби з корупцією, долучилася до роботи з реформування системи державних закупівель в Україні шляхом переведення її у формат електронних торгів. 31 жовтня 2014 року компанія підписала меморандум з ГО «Прозорі закупівлі» щодо побудови в Україні прозорої та ефективної системи державних закупівель. 12 лютого 2015 року НАЕК «Енергоатом» першою серед державних компаній України провела тендер через електронну систему державних закупівель. 14 лютого 2015 року представники НАЕК «Енергоатом» узяли участь у презентації пілотної системи електронних державних закупівель із назвою ProZorro. З 21 травня 2015 року наказом Президента НАЕК «Енергоатом» систему електронних допорогових закупівель товарів, робіт та послуг запроваджено в усіх відокремлених підрозділах компанії.
Оскільки допороговим закупівлям у Законі про публічні закупівлі не приділено належної уваги, НАЕК «Енергоатом» з власної ініціативи розробив Положення про застосування системи ProZorro в усіх закупівлях ТМЦ (рис. 6).
Рис.6
Олександр Бродський, представник від учасника електронних закупівель, у своїй презентації «Публічні закупівлі» висвітлив окремі аспекти участі в публічних закупівлях.
Серед наявних елементів корупції та її форм спікер зазначив такі: поєднання в одній особі замовника, розпорядника коштів, контролера якості тощо; існування специфічних кваліфікаційних вимог; довгі строки оплати у проекті договору; відмова замовника від однієї з позицій лота тощо.
Учасник із Міністерства оборони України (МОУ) зазначив, що для замовників використання системи Prozorro має деякі недоліки. Він навів декілька прикладів тендерів, що проводились МОУ, де використання електронної системи (через помилки в самій системі) призвело до затягування закриття тендера на чотири місяці. Крім того, учасник зазначив, що бракує координації між командою МЕРТ, електронних майданчиків та АМКУ. До того ж, він додав, що існує потреба створити базу даних учасників тендерів на сайті Prozorro.
Рис.7
Олена Щербан, модератор даної сесії, прокоментувала виступ, зазначивши, що основною перевагою електронної системи є те, що вона містить багато відкритих даних та інформації, але це не означає, що для громадянського суспільства стало менше роботи. Вона також додала, що реформування системи державних закупівель має за собою привнести реформи контрольних та правоохоронних органів, щоб підштовхнути їх до користування «ВІ» модулем.
новий модуль аналітики має більше інструментів, які показують користувачеві, що робити, — цей новий «ВІ» модуль було створено, щоб задовольнити потреби клієнтів (бізнесу) (рис. 7, 8);
Рис.8
оновлений «ВІ» модуль має два нових інструменти —публічний модуль та професійний модуль, користування яким вимагатиме отримання ліцензії замовником, а також проходження навчання щодо користування даним модулем. Буде доступною й англійська версія для всіх аналітичних інструментів;
«ВІ» модуль містить аналіз поданих скарг, чого не має навіть веб сайт АМКУ, тому дуже важко на ньому знайти потрібну інформацію та проаналізувати її.
Артем Романюков, ГО «Платформа Громадський Контроль» (Дніпро), у своїй презентації «Моніторинг здійснення закупівель на регіональному рівні» (Додаток 12) поділився таким своїм досвідом:
Рис.8
Олена Щербан відповіла, що наказ було скасовано за ініціативи громадянського суспільства, оскільки контрольні органи часто зловживали своїм становищем. Сьогодні цю функцію передано до Державної аудиторської служби України. Пані Щербань також додала, що громадські активісти звертаються до контрольних органів стосовно процедур державних закупівель та рішень і отримують відповіді, проте поки що не такі, як того хотіло б громадянське суспільство.
СЕСІЯ 4: ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ (ПРОБЛЕМИ ІЗ ПРАКТИЧНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ РЕФОРМ
СЕСІЯ 4: ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ [ПРОБЛЕМИ ІЗ ПРАКТИЧНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ РЕФОРМ
ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ]
Лілія Лахтіонова, заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель МЕРТ, продовжила конференцію, презентувавши «Пілотний проект із запровадження централізованих закупівельних організацій — стан справ і подальший розвиток». Вона заявила про
започаткування в Україні роботи пілотного проекту зі створення Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) та передумови для такої реформи.
На її думку, недоліками тендерних комітетів на сьогодні є: непрофесійна діяльність зі здійснення закупівель, додаткове навантаження та відповідальність, відсутність додаткової оплати праці за роботу в тендерних комітетах;
Пілотний проект зі створення ЦЗО надає замовникам, постачальникам та суспільству певні переваги, які доповідач перелічила (рис. 9).
Рис.10
найбільшою проблемою допорогових закупівель є те, що органи місцевого самоврядування уникають проведення тендерів на Prozorro (допорогові закупівлі робіт до 1,5 млн грн) — вони уникають конкурентних процедур, розбивають контракти на менші лоти, не зважають на надто високі тендерні пропозиції, супротив чиновників тощо.
Міла Щепіна, департамент регулювання публічних закупівель МЕРТ, говорила про таке: «Навчання та професіоналізація в сфері публічних закупівель — нововведення та плани», фокусуючись, зокрема, на таких питаннях:
стратегія розвитку системи Prozorro включає компонент навчання. Зокрема, вона представила інструмент InfoBox і розказала про онлайн-курси з публічних закупівель, які є доступними для всіх і безкоштовними (наприклад, для бізнесу та НУО);
Представник від Харківської міськради Анна Севостьянова запитала поради щодо використання переговорної процедури для укладення договорів з постачальниками-нерезидентами. Олександр Шатковський відповів, що такі договори можна укладати англійською мовою (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), а з 1 грудня 2016 року Законом дозволено подавати інвойси тільки англійською мовою. Борис Філіпов додав, що в ЄС також існує проблема з транскордонними закупівлями, і досягнення повної сумісності потребує часу. Електронні закупівлі допомагають досягти сумісності та допомагають європейським партнерам заходити на український ринок.
Учасники конференції: М. Дворніченко, О. Мельник, В. Зубар
Учасники конференції