Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 






Яку процедуру закупівлі Ви найчастіше використовуєте?







– До цього в нас діяла система максимально закрита, де за доступ інформації ще доводилось додатково платити. Зараз же всі майданчики, які проводять ці торги можуть підключитися безкоштовно, все навчання відбувається безкоштовно. І фактично економія вже пішла на десятки мільярдів гривень, і це дуже великий крок вперед. Тобто прозорість, транспарентність – це є великим шляхом до ефективності державних закупівель.
Справа в тому, що ProZorro націлене на те, щоб був обраний товар за найменшою ціною. Дуже часто можна прописати параметри якості цього товару так, щоб на цьому мати можливість здійснювати певні маніпуляції. Але система вдосконалюється, ми як «Transparency International Україна» супроводжуємо громадський і бізнес-моніторинг процесів, який відбувається, власне, навколо ProZorro. Постійно діє команда розробників, які вдосконалюють вимоги до оголошення замовлення, і, власне, оголошення замовлення постійно вдосконалюється.

Тому для нас найближчим часом таким стратегічним завданням є встановлення і параметрів якості замовлення, що ще більше обмежить можливості неякісного виконання послуг чи поставки неякісних товарів, і відтак зменшить можливість для маніпуляцій. Так само діє комісія з оскарження за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ця комісія є повністю незалежною.

З понад 140 тисяч торгів, які були проведені в системі ProZorro станом на кінець липня, 3,5 тисячі торгів було оскаржено, тобто дуже незначний відсоток. І з цих 3,5 тисяч понад 1,5 тисячі було вирішено в процесі медіації між учасником торгу і замовником, тобто замовник фактично визнав недосконалість свого замовлення, і змінив специфікацію, дав таким чином постачальнику послуг більш якісно підготуватися до торгів.

– Наскільки система ProZorro підходить для того, щоб включався механізм взаємного контролю? У Польщі кажуть, що дуже покладаються на цю систему, тому що люди, які працюють на цьому ринку, компанії-конкуренти, якраз зацікавлені в тому, щоби торги проходили якомога прозоріше.

– Отже, є кілька поясів контролю. Перший пояс контролю, незважаючи на те що, людина яка проводить торги, і людина, яка бере участь у торгах, може звернутися зі скаргою на результат ще до офіційного проведення проплати – це між учасниками торгів.

Далі включається комісія з оскарження, незалежна комісія, яка підтримується на грантові кошти, тобто незалежно ні від бізнесу, ні від держави, так званий третейський суд, третя сторона. Після цього, якщо вже не було оскаржено, певні системні речі в системі ProZorro можуть моніторитися громадськими активістами на базі просто глобальної аналітики – по регіонах, по сферах напрямку торгів. Спеціальні проводяться тренінги самою команди ProZorro, як діє система – для того, щоб можна було її контролювати громадським активістам, журналістам-розслідувачам.

 

І зараз, зважаючи на те, що з першого серпня переважно всі державні торги переведені в систему ProZorro, матеріали бази даних є набагато ширшими.

І четвертий рівень – це так званий рівень бізнес-аналітики. Зараз є понад 130 сертифікатів, з них 15 сертифікатів отримали детективи Національного антикорупційного бюро. Це – вже люди, які визначають за цілою базою даних певні системні речі, тобто як відбувається системне ухилення чи зловживання на якихось торгах, і, відповідно, в залежності від того, якої сфери це стосується, то чи Державна фіскальна інспекція, фінансова інспекція, чи Національна антикорупційне бюро може здійснювати своє розслідування. Система ProZorro заточена на те, щоб все, що в ній відбувається, було максимально контрольовано на різних рівнях. Правоохоронні органи можуть включатись.

– Чи відсікає система на самому початку компанії, які від початку не є прозорими, компанії офшорні, з непрозорою власністю?
– Так, ті компанії, які на попередніх етапах були задіяні в корупційних схемах, до системи не допускаються. Стосовно офшорів, зважаючи на саме юридичне визначення цих сфер офшорних компаній, тут чіткої заборони немає. Ті компанії, які до кінця не відкрили своїх бенефіціарних власників, відповідно до законодавства України, не допускаються до системи, але ті, які відкрили, вони допускаються. Інше питання, що не всі бенефіціарні власники, які знаходяться в офшорних зонах наразі підлягають верифікації. Бо не всі юрисдикції дають чітку відповідь на те, хто є кінцевим власником цього ресурсу. Але це – умови вже навіть не українського, а міжнародного законодавства. Над цим теж працюємо, але це питання, напевно, на триваліший період часу.
джерело: 
http://www.radiosvoboda.org/a/27923030.html