Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 






Відсутність Моніторингу державних закупівель з боку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, це



Наскільки активно посадовці Волині та інших регіонів України реєструються у порталі «Є – data», що має на меті зробити публічні фінанси прозорими та з якими проблемами зіткнулися творці порталу публічних фінансів, розповів керівник проекту «Є – data».
Про це йшлося під час семінару на тему «Моніторинг публічних фінансів (державного та місцевих бюджетів)» у Києві.
Керівник проекту «Є – data» Олександр Щелоков зауважив, що серед факторів, які сприяють процвітанню корупції в державі - пасивність населення (досі дуже мало людей користується доступними відкритими даними) та низька якість opendata (в Україні немає жодного ресурсу, що повністю відповідав би міжнародним стандартам, «Є – data» відкритий лише на 40%, це не сервіс, а просто відкриті дані, що створені на виконання Закону «Про відкритість використання публічних коштів», надалі 76 тисяч розпорядників коштів повинні створити кабінети і щоквартально, а ДП і КП – щорічно звітувати).
Наразі бракує коштів на створення хорошої пошукової системи. Водночас «перемога» поки полягає в тому, що дані відкриті, тож «Є – data» потрібно наповнити та згодом створити за кошти бізнесу, міжнародних організацій та громадськості сервіс. Якщо ж державі залишити централізовано і базу даних, і сервіс, то, на думку керівника проекту, за чергової зміни влади там побачимо те, що буде вигідно владі, а не те, що потрібно насправді.
До слова, досі немає визначення публічних фінансів у жодному законі чи судовому рішенні, а зі зміною Закону «Про державні закупівлі» зникло таке поняття, як «державні фінанси». Фактично це – держбюджет та місцеві бюджети, кредитні ресурси та гарантії, кошти НБУ, кошти цільових фондів (наприклад, пенсійний фонд). Розробникам Закону вдалося долучити до державних фінансів також комунальні та державні підприємства.
Оскільки відкритим урядом є такий уряд, який розповідає про свої витрати, це зробили у рамках «Є – data» - (модуль spending.gov.ua). Як офіційний портал публічних фінансів України діє openbudget.gov.ua, ІАС «Прозорий бюджет». Завдяки «Є – data» Україна отримала 54 місце зі 122 країн у рейтингу прозорості. Це наразі єдиний рейтинг, у якому Україна має таку високу позицію (до прикладу, за економічною свободою Україна посідає 129 місце).
Коли з’явився Закон «Про відкритість використання публічних коштів», ніхто з владців не хотів його реалізувати. Його передали Агентству електронного урядування, яке відмовилося, тож Мінфін сформував команду, яка створила портал «Є – data». Цікаво, що на створення Закону пішло три роки, на створення порталу – три місяці, а перше журналістське розслідування про чиновника, який купив квартиру у Києві, з’явилося через три дні після запуску порталу
Портал лишається найбільшою відкритою базою даних з публічних фінансів в Україні, щоденна кількість відвідувачів сягає до 85 тисяч. На порталі можна працювати з базою трансакцій Держказначейства, яка вже має 23 мільйони трансакцій. Розпорядники, державні та комунальні підприємства вже внесли на портал 6 мільйонів договорів, актів та звітів. Під час створення порталу одразу відмовилися від формату pdf, у якому чиновники люблять сканувати документи. Для того, щоб систематизувати і порівнювати дані, їх можна подавати лише в цифровому вигляді, доступному для обробки.
Публічні фінанси та Волинь: наскільки відкриті місцеві розпорядники коштів
Олександр Щелоков наголосив, що база повинна назавжди залишитися безплатною, дані повинні щоденно оновлюватися, бути офіційними та мати онлайн-доступ. Портал працює цілодобово, має мобільну версію, щодня здійснюється актуалізація даних. База трансакцій порталу «Є – data» доступна по API. Наразі зареєстровано 40% службових кабінетів. Проблемою є те, що 40% українських державних бюджетних організацій не мають облікових систем, 30% не мають якісного інтернету і навіть не можуть зайти на портал, аби внести дані. Вони змушені їхати, наприклад, із села в райцентр, з райцентру папери передають в обласний центр, де їх нарешті оцифровують. Змусити людей створювати електронні кабінети, не надавши жодної мотивації, комп’ютерної техніки, складно. 72% необхідних даних перебувають у казначействі, тож, якби в казначействі дозволили просто передати дані (для чого зараз існують бюрократичні перепони), головні бухгалтери не залежали б від облікової системи чи помилок.
Керівник проекту відзначив, що, якщо не враховувати тимчасово окуповані території Донеччини та Луганщини, а також анексований Крим, рівень реєстрації становитиме 58%. Волинь належить до областей, які не надто активно звітують – з показником у 40% зареєстрованих кабінетів. Для порівняння, на Львівщині зареєстрували 52% кабінетів, у Тернопільській області – 56%. Водночас Волинь показує найкращу динаміку у збільшенні кількості зареєстрованих кабінетів за місяць (+12%). Динаміка реєстрації кабінетів позитивна в усіх областях та становить від 1 до 12%.
Нагадаємо, що нещодавно під час однієї з оперативних нарад голова Волинської облдержадміністрації звертав увагу на іншу проблему, пов’язану з прозорістю витрат бюджетних коштів. Так, з 1 серпня усі державні закупівлі повинні здійснюватися через систему «ProZorro», хоча на Волині за станом на початок червня в ній були зареєстровані лише 40 суб’єктів.
У рамках пілотного проекту на Волині представники порталу «Є – data» дещо змінили цільову аудиторію – якщо раніше навчали керівництво облдержадміністрацій, то цього разу поїхали у села. Після позитивного результату у вигляді збільшення кількості зареєстрованих кабінетів, зробили висновок, що потрібно працювати з людьми на місцях, а не лише з керівництвом адміністрацій. Адміністративний вплив, мовляв, дає ефект, але найкращі результати – тоді, коли доходиш до людини, яка вводить дані.
Найгірша ситуація – з державними підприємствами. Якщо розпорядники коштів доволі відповідальні, то ДП та комунальні підприємства залучити до пілотних проектів чи перевірити дуже складно. Як результат – лише 12% ДП в Україні внесли дані. Лідери – Херсонська – 27%, Сумська – 25%, Кіровоградська та Миколаївська області – по 24%. На Волині цей показник становить лише 7% - зареєстровано лише 4 з 60 державних підприємств.
Щодо міністерств, останнім, 4 червня, зареєструвалося Міністерство аграрної політики. Найбільше даних наразі внесло Міноборони. До слова, 10% внесених електронних адрес мають російські домени попри події на сході країни та анексію Криму Росією.
Майбутнє проекту та цільова аудиторія
Олександр Щелоков розповів, що під час візиту на Волинь відвідав збори голів сільських та селищних рад та переконався у тому, що практично ніхто з них не знайомий з порталом «Є – data» та відповідним Законом (хоча бухгалтери відповідних сільських та селищних рад, очевидно, знайомі з порталом). Отже, для охоплення цільової аудиторії 50 тисяч осіб планують залучити до семінарів та тренінгів для розпорядників коштів. До 70 тисяч осіб охоплять онлайн-навчанням та 1,1 мільйона  медійним проектом.
Серед планів розвитку проекту – покращення функціоналу пошукової системи сайту spending.gov.ua та надання API до бази договорів та зареєстрованих кабінетів після закінчення тестового режиму. Також у рамках openbudget.gov.ua планують реалізувати концепцію «прозорого бюджету» через впровадження інформаційно-аналітичної системи та порталу «бюджет для громадян». У разі, якщо фінансування буде достатнім, цей сервіс зроблять анімованим і він дозволятиме пов’язати план з фактичним витрачанням коштів.
«Є – data» та аналіз використання бюджетних коштів
Проаналізувавши витрати Державної міграційної служби на основі даних порталу «Є – data», можна побачити, що ДМС з 15 вересня 2015 року по 15 січня 2016 року витратила 2,8 мільйона гривень на розробку спеціалізованого програмного забезпечення, 163,5 мільйона – на виготовлення бланків паспортів та посвідок та 5,2 мільйона – на заробітну плату персоналу.
Зробивши зріз використання бюджетних коштів за один день, можна побачити, що загальна сума трансакцій становила понад 4 мільярди гривень, а обсяг коштів, спрямований одержувачам через банки, більший, ніж обсяг, спрямований через управління Казначейства. Трансакцій, що йдуть через банки, на «Є – data», не відображують, тож законодавство потрібно доповнювати. Приблизно 1% коштів (26 мільйонів гривень) спрямовано на фізичних осіб, персональні дані щодо яких захищено відповідно до
На основі відкритих даних за недержавні кошти група волонтерів створила аналітичну систему 007, що дозволяє прослідкувати за використанням державних коштів. На сайті діє пошук, тож можна визначити, наприклад, за ключовим словом, на закупівлю якої продукції витрачалися бюджетні кошти у тому чи іншому населеному пункті.
 
Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

джерело: http://www.volynnews.com/news/economics/chynovnyky-ta-vidkrytist-publichnykh-finansiv-naskilky-prozoro-vladtsi/