Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



Наприкінці поточного року кожний замовник замислюється над початком наступного - яким він буде для нього щодо врожаю проведення конкурсних торгів? Економісти та бухгалтери міркують скільки запланувати коштів на наступний рік, а члени комітету з конкурсних торгів – як їх витратити: із застосуванням норм Закону України “Про здійснення державних закупівель” № 2289-VІ від 01.06.2012 року (надалі Закон) або ні.
З чого почати, як розібратися в усіх нормативно-правових актах про державні закупівлі? Тільки до Закону з моменту прийняття було внесено зміни 23 рази.  Насамперед розпочнемо з головного.
Державна закупівля (далі – закупівля) – це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому Законом.
Термін «закупівля» у розумінні Закону, як правило, використовується у більш широкому розумінні, ніж «купівля», та передбачає не тільки укладання договору купівлі-продажу (у розумінні Цивільного та Господарського кодексів України), а й здійснення покупцем аналізу потреб у відповідній продукції, вибір постачальника (продавця) на конкурентних засадах, здійснення контролю за виконанням договору тощо.
Міжнародний досвід свідчить про те, що поєднання жорсткої конкуренції, професіоналізму в умовах ринку та запровадження ефективних недискримінаційних процедур закупівлі може забезпечити значне зниження цін, підвищення якості продукції і, як наслідок, досягнення ефективності використання державних коштів.
Отже, метою Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Державні кошти у розумінні Закону – це не тільки кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, а й кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державногосоціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».