Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



USAID ЛІНК представив третю редакцію проекту Стратегії розвитку системи державних закупівель
Координаційна ради з підготовки Стратегії розвитку системи державних закупівель в Україні на своєму третьому засіданні 25 червня у Києві обговорила останню версію проекту стратегії, презентовану експертом USAID ЛІНК.
Засідання, яке відбулося у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, зібрало понад 30 учасників, у тому числі представників різних центральних органів виконавчої влади, що є членами Координаційної ради, а також представників неурядових організацій, Торгово-промислової палати України та окремих її регіональних відділень.
Відкрив засідання Олександр Власов, який побажав усім плідної праці над створенням Стратегії та висловив сподівання про те, що документ невдовзі буде передано до Мінекономрозвитку.
Олександр Кравченко, як ведучий цього заходу, нагадав, що USAID ЛІНК готує Стратегію як консультант Департаменту державних закупівель Мінекономрозвитку з листопада 2011 р. на підставі підписаного з міністерством Протоколу про наміри.
Експерт USAID ЛІНК Сімеон Сагайдачний, який очолює роботу з підготовки стратегії, розповів про зміни, внесені в документ після останнього засідання Координаційної ради місяць тому. Основна увага була приділена найважливішим змінам, таким, як, наприклад, нова глава щодо доброчесності в державних закупівлях, котру було додано.
«Фактично усі положення Стратегії підтримують доброчесність, – сказав пан Сагайдачний. – Але у цій главі ми конкретно звертаємося до питань, що безпосередньо стосуються доброчесності та антикорупційних заходів при закупівлях».
Розробники дещо переробили «Керівні принципи» на початку проекту Стратегії, щоб підкреслити поняття системи закупівель як суттєвої для надання послуг державним сектором, ефективності його функціонування. «Ми зробили на цьому дуже чіткий наголос – оцінювати роботу системи закупівель потрібно не тільки за дотриманням формальних правил і процедур, але й за ефективністю надання необхідних послуг населенню», – зазначив пан Сагайдачний.
За словами експерта, до тексту також додали новий загальний принцип, який згадує стратегічну роль системи закупівель у розвитку країни.
До розгляду стратегії підключилися присутні на цьому засіданні фахівці в сфері державних закупівель.
Від постачальників виступив Ігор Якобсон, директор передплатного агентства «Ідея». На його думку, треба передбачити необхідність складання типових товарно орієнтованих конкурсних документацій, а в деяких випадках - з внесенням у законодавство чітко прописаних процедур, які повинні врахувати специфіку товарів і робіт, для цього можна застосовувати методичні функції галузевих міністерств. Державні класифікатори не достатньо, що не дозволяє за ними визначати товари.
Світлана Берзіна, представник всеукраїнської громадської організації «Жива планета» звернулася до питання сталих закупівель. На її думку, наразі немає поняття сталих закупівель, а отже їх треба виписати в стратегії. Також не визначені інструменти сталих закупівель. Щодо зелених закупівель, є необхідність проведення експертизи на відповідність дослідження оцінки життєвого циклу вимогам міжнародного стандарту ISO 14040 щодо методології, збирання даних і звітності.  В Україні є відповідний ДСТУ ISO 14024–2002 та розроблена методика визначення життєвого циклу .
Владислав Зубар – кандидат наук з державного управління, докторант Національної академії державного управління при Президентові України - висловив думку про те, що під час планування важливою є оцінка ризиків проведення або непроведення процедури закупівлі. Щодо циклічних закупівель потрібно розробити типові характеристики предметів закупівель і цей каталог міг би замовник використовувати під час складання конкурсної документації. Для того щоб країна сучасно розвивалася, необхідно здійснювати інноваційний аудит предмету закупівель. Важливим також є в стратегії створення окремого розділу реалізації та аналізу договорів, у якому потрібно передбачити створення бібліотеки типових контрактів, скласти реєстр та контролювати виконання договорів та проводити аналіз виконання усіх контрактів та аналізувати ефективність закупівель.
Геннадій Островерх, Президент товарної біржі «Універсальна міжрегіональна» (УМРБ), висловив практичне побажання щодо етапу планування закупівель. На його думку, необхідно запровадити більш системний документ, який би охоплював не тільки етап планування, а й етап проведення процедури і виконання самого контракту. Пан Островерх також вніс пропозицію назвати не річний план закупівель, а річний план – графік закупівель.
Реформування бюджетного процесу в стратегії презентовано не системно. Застосування рамкових угод передбачає 4-річний термін, а сам бюджетний процес за бюджетним законодавством розраховано на один рік. Проблеми виникають за довгостроковими договорами. Бажано передбачити фінансування таких договорів та формування таких бюджетів на більш тривалий строк.
Наталя Шимко, начальник відділу аналізу Департаменту державних закупівель та державного замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі, повідомила про те, що минулого тижня відбулася зустріч з представниками Європейської комісії щодо надання фінансової допомоги, і одним із питань, яке розглядалося було затвердження дорожньої карти як стратегічного плану виконання Україною угоди про створення Зони вільної торгівлі між Україною і Європейським союзом. Фактично затвердити дорожню карту можна тільки після підписання Угоди про Асоціацію. Представники ЄС наполягають на тому, щоб затвердження дорожньої карти було показником розвитку державних закупівель в Україні. І тому, власне, закріплення Україною своїх прагнень у виборі Європейського вектору розвитку може бути імплементація норм Європейського законодавства в одному із документів. МЕРТУ запропонувало включити до Стратегії державних закупівель України основні моменти, які передбачені угодою щодо імплементації норм ЄС в українське законодавство. Є порозуміння з європейською стороною з цього приводу.
Пан Сагайдачний пообіцяв включити в документ пропозиції третього засідання координаційної ради та висловив думку, що документ майже закінчений і після незначних, здебільшого редакторських правок його передадуть до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
Прес-служба «ІБ Редукціон»