Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Відсутність Моніторингу державних закупівель з боку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, це



Розвиток сфери державних закупівель і останні зміни в законодавстві розширюють поле діяльності вітчизняних закупівельників. І якщо електронні торги є хоч, здається, і не далекою, та все ж перспективою, закупівлі через біржі вже зараз стали реальністю. Як і в усьому новому, звісно, не обійтися без досвіду закордонних колег.
Про задоволення потреб держави через біржові торги «ІБ Редукціон» розповів начальник відділу державних закупівель ВАТ «Білоруська універсальна товарна біржа» Кирило Пількевич.
«ІБ Редукціон»: У Республіці Білорусь державні закупівлі вже давно здійснюються через біржові торги. Якими є особливості таких процедур?
Кирило Пількевич: Наразі в Білорусі діє Наказ Президента №618, який регулює здійснення державних закупівель і визначає, власне, сам механізм усіх процедур. За цим нормативно-правовим актом, закупівлі на біржових торгах є винятком, на який не поширюється дія Наказу№618. Тож, фактично, всі товари, з якими працює біржа, –лісо-, метало- і сільгосппродукцію –суб’єкти господарювання можуть закуповувати на біржових торгах. Щодо принципів і механізмів здійснення закупівель, то вони різні. Зрозуміло, що, коли йдеться про лісопродукцію, алгоритм закупівлі побудований на підвищення ціни, коли справа стосується металопродукції, якої в нашій країні не вистачає і яка є, в основному, імпортованою, алгоритм закупівлі побудований на зниження ціни.
«ІБ Редукціон»: Наразі існують преференції для російських, казахських і білоруських виробників. Як бути українським учасникам біржових торгів у Білорусі в цьому випадку? Чи можуть вони розраховувати на рівну боротьбу й перемогу?
Кирило Пількевич:Преференція, про яку ви говорите, виникла в результаті угоди, підписаної Російською Федерацією, Республікою Білорусь і Республікою Казахстан. Україна, на жаль, поки в цій угоді участі не бере, але норми цього документу передбачають можливість приєднання. Тож, думаю, все у ваших руках, і це воля уповноважених органів держави –ініціювати приєднання до цієї угоди й мати в результаті преференції для своїх виробників.

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».