Електронні закупівлі – шлях до впровадження електронного урядування

Електронні закупівлі – шлях до впровадження електронного урядування
11 квітня 2012 року в готелі «Київ» відбувся круглий стіл на тему «Електронні закупівлі – шлях до впровадження електронного урядування». Були розглянуті різні питання, пов’язані з впровадженням електронних закупівель в Україні, та перспективи подальшого розвитку системи електронних закупівель.
Вступне слово взяв заступник директора Департаменту державних закупівель та державного замовлення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Олександр Власов. За його словами, новим міністром економічного розвитку та торгівлі П.Порошенком поставлене першочергове завдання – запровадити проведення  державних закупівель через електронні торги. Електронні торги складаються з трьох елементів. По-перше, це – електронне інформування, яке передбачене чинноюредакцією профільного закону (ст.10), та діє протягом двох років завдяки веб-порталу «Державні закупівлі». По-друге, це – електронна комунікація, тобто всі документи мають надаватися в електронному вигляді, що має сприяти зменшенню корупції, і для здійснення цього пункту є певні передумови, зокрема, як було зазначено заступником директора ДП «Зовнішторгвидав України» АндріємКондратовим, за два роки, протягом яких на веб-порталі «Державні закупівлі» функціонує кабінет замовника, дві третини замовників зареєструвалися на порталі, а понад половина активно користується кабінетом замовника, який можна вважати певним передвісником переходу на повністю електронну комунікацію в майбутньому. Третім елементом є власне електронна закупівля, яка може бути запроваджена в майбутньому після повного виконання перших двох пунктів, та введення відповідного законодавчого регулювання. Уцьому напрямку МЕРТУ також здійснені конкретні кроки, зокрема, погоджені пілотні проекти, які впроваджуватимуться на декількох рівнях: регіональному – під егідою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, муніципальному – у місті Вінниця, та на підприємствах, які перебувають під управлінням Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

Щодо законодавчого регулювання, то розгляд законопроекту 8633, поданого депутатом Горіною, та пов’язані з цим дискусійні питання були висвітлені представниками «Зовнішторгвидав України» АндріємКондратовим та С.Кулаком. Законопроект розглядається близько року, але далекий від завершення. Ним вперше для України передбачається введення нової та поки що єдиної форми електронних торгів – електронного реверсивного аукціону, який має відбуватися через операторів електронних торгівельних майданчиків, котрімають бути недержавними структурами. При цьому учасники повиннібути анонімними для замовника, та не передбачається жодної попередньої кваліфікації, лише забезпечення в розмірі 1-5% від очікуваної початкової вартості. Було зазначено, що дані положення законопроекту є суперечливими, а сам законопроект є певною мірою «сирим» та доопрацьовується. Зокрема, нещодавно його було обговорено з представниками Світового банку, які висловили зауваження, що,як очікується, будуть враховані, зокрема, на їхню думку, має бути передбачена ефективна процедура оскарження, а оператор електронного торгівельного майданчику не може брати участі в аукціоні, в тому числі, опосередковано, через пов’язанихосіб. Також було зазначено, що має бути детальнішевиписана процедура пост-кваліфікації, яка будеякісною, а також в разі запровадження інших форм електронних торгів попередня кваліфікація має бути присутньою обов’язково.

Андрій Любач з фундації «Відкрите суспільство» розповів про елементи концепції електронного урядування, частиною якої є запровадження електронних торгів, та про бюджетні програми, спрямовані на інформатизацію суспільства. Про власні підходи до розвитку систему державних закупівель розповів представник Черкаської міської ради О.Барабуха, за його словами, з метою підвищення конкурентності держзакупівель міська влада Черкас зобов’язала підпорядкованих їй замовників застосовувати процедури навіть тоді, коли законодавство не вимагає їхнього застосування через неперевищення граничної суми, передбачається, що такий підхід поширюватиметься на всі закупівлі, які перевищують 50 000 гривень. На думку черкаських міських урядників для невеликого міста і граничні суми мають бути меншими, щоб попередити можливі неефективні витрати.

Технічний аспект впровадження електронних торгів та пов’язані з цим проблеми було висвітлено в доповідіІ.Івченко (ISACA). Вона визначила цілий блок питань, які маютьбути вирішеніперед впровадженням системи електронних торгів:
1.Безпека – зокрема, необхідним є проведення попереднього «тесту на проникнення»;
2.Відображення інформації на сайті в режимі реального часу, що на даний момент є нездійсненими для порталів державної влади на Україні;
3.Навігація, яка має бути інтуїтивно зрозумілою – також проблема для багатьох українських офіційних сайтів;
4.Доступ – мають бути визначені критерії того, хто матиме право доступу до участі в електронних торгах;
5.Мають реально запрацювати чинні закони про електронний цифровий підпис та електронний цифровий обіг;
6.Відсутність єдиної української кодировки, та єдиного формату документів в електронній формі, лише центрів сертифікації електронних ключів в Україні є близько 20, кожен з яких має власний формат. Наприклад, податкова адміністрація використовує 5 шлюзів для прийому документації;
7.Слід вирішити питання звітності про проведення держзакупівель, яке буде актуальним в ракурсі відсутності єдиного майданчику електронних торгів;
8.Має бути оновлена система підготовки ІТ-спеціалістів, замість простих кодувальників мають готуватися спеціалісти в галузі управління процесами, інформаційної безпеки, ІТ-аудиту;
9.На перешкоді стає 1-річний термін, передбачений нинішнім законодавством для держзакупівель, будь-які ІТ-проекти мають більший цикл, для їхнього планування необхідні більші терміни;
Підсумував дискусію Сімеон Сагайдачний, експерт USAID. Зокрема, було зазначено, що впровадження системи електронних торгів не слід вважати панацеєю, а саму систему електронних торгів не можно обмежувати єдиним різновидом – електронним реверсивним аукціоном, який, за досвідом РФ, є відносно неефективним. Також було висловлено застереження щодо передачі приватним структурам права бути операторами майданчиків для електронних торгів.

Підсумовуючи, слід сказати, що попри те, що впровадження електронних торгів визначено як найважливіше завдання, воно поки є далеким від свого вирішення, а законопроект, який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради, потребує вдосконалення. Першочерговими задачами на найближче майбутнє мають бути розробка нормативного забезпечення інших видів електронних торгів, а також вирішення ряду технічних питань.
Прес-служба «ІБ Редукціон»