Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



Розвиток державних закупівель: курс на відповідальність та підзвітність
10 квітня 2012 року в готелі «Київ» відбувся круглий стіл на тему «Відповідальність та підзвітність у сфері державних закупівель». На заході розглядалися способи, за допомогою яких Стратегія розвитку системи державних закупівель може сприяти зміцненню відповідальності та підзвітності у сфері державних закупівель.



Дискусію розпочав заступник директора Департаменту державних закупівель та державного замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр Власов. Зокрема, його доповідь була присвячена основним напрямам та вимогам до роботи, які поставив перед департаментом новий міністр економічного розвитку та торгівлі Петро Порошенко, який в якості першочергової мети визначив створення прозорої системи державних закупівель. Пріоритетними визначені запровадження державних закупівель через електронні торги та рамкові угоди, в цих напрямках здійснені перші кроки. Зокрема, погоджені пілотні проекти проведення закупівель через електронні торги. Вони впровадуватимуться на декількох рівнях: регіональному – під егідою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, муніципальному – у місті Вінниця, та на підприємствах, які перебувають під управлінням Міністерства економічного розвитку і торгівлі.



Шляхи вдосконалення фінансового контролю, за словами Ганни Єрмілової, яка представляла Державну фінансову інспекцію, полягають у збільшенні питомої ваги попереднього контролю, спрямованого на відслідковування потенційних порушень на стадії проведення процедури з метою їх негайного виправлення, та поширенні оперативного аудиту. З цією метою у ДФІ створено відділ моніторингу ризикових операцій, проводиться щоденний моніторинг шляхом запиту документів у контролюючих органів без виходу на об’єкт контролю. Водночас, певну проблему створює відсутність розробленої Методики розрахунку розміру збитків, через що контролюючі органи мають керуватися низкою нормативних актів, які до певної міри є застарілими.



Також проблему становить наявність значної кількості контролюючих органів, відсутність належної взаємодії між ними та певне перетинання повноважень. На це також нарікала головний казначей відділу державних закупівель Державної казначейської служби Олена Абашина. За її словами, складність також створює відсутність чіткого переліку документів, які мають вимагатися казначействами, та відмінність підходів казначейств до вирішення питань, пов’язаних зі сферою держзакупівель, у різних регіонах, яка спричинена певною законодавчою прогалиною та значним ступенем відповідальності, яку несуть працівники казначейств, котрі здійснюють не лише попередній, а й поточний контроль.




Взяли участь у круглому столі і представники місцевих органів влади. Оксана Колтик з КМДА розповіла про досвід попереднього контролю на стадії проведення закупівлі, який започатковано в КМДА, де, з відповідною метою, було організовано відділ внутрішнього контролю. Іншим шляхом пішли в Луганській міськраді, де створено невеликий відділ сприяння з трьох осіб. Для обласних державних адміністрацій проблемною є постанова КМУ, якою визначається їх штатний розклад, зокрема, нормативно-правовий акт унеможливлює створення на рівні ОДА окремих відділів внутрішнього аудиту, які б очолювалися першими особами, дозволяючи лише створення окремих підрозділів в інших відділах.
Погляд Міністерства юстиції озвучив Андрій Кухарук. Він доповів про присвячені держзакупівлям елементи Національної антикорупційної стратегії, якою передбачається запровадження електронних торгів та системи зовнішнього аудиту. Виконання цих положень стратегії покладене на МЕРТУ, а контроль - на Національний антикорупційний комітет.
Крім того, у рамках заходу обговорювалася участь громадськості в процесі моніторингу державних закупівель, відбулася дискусія з приводу того, чи повинен громадський моніторинг мати інституційне закріплення, чи повинен носити характер систематичного інтересу громадськості до процедур держзакупівель з широкими правами щодо доступу до інформації та правами щодо оскарження.

Прес-служба «ІБ Редукціон»