Більше гнучкості заради результату

З 01 січня 2012 року деякі державні замовники РФ почали здійснювати придбання товарів, робіт і послуг за новими правилами відповідно до Федерального закону №223-ФЗ «Про закупівлі товарів, робіт, послуг окремими видами юридичних осіб». Зміни торкнулися всіх російських автономних і унітарних установ, казенних підприємств, держкорпорацій і суб'єктів природних монополій, організацій, що здійснюють регульовані види діяльності в сфері електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водовідведення, утилізації тощо.
Під час роботи Форуму-виставки «Госзаказ-2012» «ІБ Редукціон» вдалося поспілкуватися з представником державного замовника, який уже давно працює за подібною системою. Співрозмовник видання –директор департаменту методології й організації закупівель Державної корпорації з атомної енергії «Росатом» Роман Зимонас.
«ІБ Редукціон»: Пане Романе, 223-ФЗ багато в чому збігається зі стандартом здійснення державних закупівель, за яким уже кілька років працює «Росатом».
Роман Зимонас: Так, усе що ми робили в «Росатомі» з 2009 року, в основному, збіглося з тим, що наразі визначається 223-ФЗ. Ми, звісно ж, брали активну участь у підготовці цього закону, співпрацювали з міністерствами і відомствами, вносили свої пропозиції, ділилися основними своїми ідеями, основною практикою. Теорія дуже хороша, але вкрай важливий практичний бік справи, особливо в такій незвіданій галузі, як бізнес-компанії. Федеральні кошти вимагають більш зрозумілої жорсткості законів, що напрацьована практикою їх витрачання. І все ж існує багато нюансів. На мою думку, закон №223, принаймні, наразі розкриває інформаційну відкритість бізнес-компаній, підвищує прозорість, ставить вимоги до створення систем закупівель й водночас «не зв’язує руки» власне самому бізнесу, дає юридичним особам можливість займатися бізнесом і приносити економічну ефективність державі. У цьому принципова різниця корпоративного сектору і так званого державного. Адже по суті державні організації, які витрачають федеральні кошти – це утриманці, і їхнє основне завдання полягає в купівлі якісних товарів за мінімальною ціною. У випадку бізнес-компанії не завжди важлива сьогоднішня, миттєва економія, тому що, можливо, в рамках того, для чого придбається продукція, може бути отриманий економічний ефект саме від бізнесу. Ми можемо зараз купити щось дорого і швидко для того, щоб отримати замовлення, яке дозволить 10-15 років заробляти не тільки корпорації, а й в її особі всій державі. Можу наводити нескінченні приклади, коли, скажімо, ми будуємо за кордоном станції, котрі наступні 50 років працюватимуть на нашому ядерному паливі. І ось саме на продажу цього ядерного палива ми заробимо значно більше коштів, ніж сьогодні будемо намагатися економити, проводячи 70-денну процедуру. Я в жодному разі не хочу сказати, що не треба економити. Але обов’язково проводячи конкурс і витрачаючи на це 70 днів, як того вимагає 94-ФЗ, ми не встигнемо отримати контракт і підготувати свою пропозицію. А значить ми втрачаємо в тисячі разів більше, ніж намагаємося зекономити, вибираючи за конкурсом найпривабливішу пропозицію. У цьому й полягає відмінність. Федеральний закон №223 нам зрозумілий, близький і дає змогу працювати. А ось можливе подальше посилення певних його вимог, ужорсточення, звісно, викликає занепокоєння.

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».