Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Яку процедуру закупівлі Ви найчастіше використовуєте?







Ще зовсім недавно здійснення закупівель за державні кошти шляхом біржових торгів здавалося в Україні нереальним. Однак новітні зміни до законодавства надали замовникам можливість купувати товари через біржі.
 


Механізм здійснення таких закупівель, передбачених пунктом 6 статті 39«Умови застосування процедури закупівлі в одного учасника» Закону України «Про здійснення державних закупівель», наразі, фактично, мало кому із закупівельників зрозумілий. Саме з метою роз’яснення нових норм профільного законодавства 15 листопада у Києві Товарна біржа «Універсальна міжрегіональна» спільно з Науково-дослідним проектним інститутом, за медіа-підтримки «Інформаційного бюлетеня Редукціон» та ІБ «Вісник державних закупівель» провела семінар «Новітні зміни у сфері державних закупівель - практика застосування процедури закупівлі в одного учасника».
Тема заходу - практичне застосування процедури закупівлі в одного учасника, в тому числі здійснення закупівель на товарних біржах – зацікавила закупівельників з різних куточків України.
 


Біржа захистить
З метою отримання інформації, так би мовити, «з перших рук» організатори запросили на семінар представників товарних бірж України, котрі висвітлили практичний бік здійснення закупівлі в одного учасника шляхом проведення біржових торгів. Про особливості процесу такої закупівлі присутнім на семінарі розповів  Президент товарної біржі «Регіон-Ресурс» Юрій Волковинський:   


- Прийнявши рішення про здійснення процедури закупівлі в одного учасника, замовник звертається з листом-заявкою на товарну біржу, в якому вказує умови постачання, вимоги до постачальника  й товару і т. ін. Фахівці товарної біржі проводять моніторинг цін щодо цього товару і за результатами надають замовнику звіт про здійснену роботу, в якому будуть виявлені найбільш конкурентоспроможні підприємства, що можуть постачати відповідний товар. Після, за результатами звіту, замовник запрошує потенційних учасників на переговори. 

Наступним кроком є публікація замовником інформації про переговори, після чого починаються безпосередньо торги, за результатами яких складається протокол результатів біржових торгів із фіксацією ціни. Цей протокол є підставою для публікації у ІБ «Вісник державних закупівель» повідомлення про акцепт.
- Через 14 днів – строк, передбачений для оскарження процедури -  укладається договір на товарній біржі, котрий реєструється не пізніше одного дня від здійснення правочину. І остання фаза – реєстрація договору у Державній казначейській службі, - пояснив пан Волковинський. – Хотів би нагадати, що Уповноважений орган у своїх роз’ясненнях щодо закупівлі в одного учасника на біржі підкреслює, що має бути витримано рівень конкуренції. Саме це біржа й забезпечує.Попри запроваджені нещодавно новації, законодавство, що регулюватиме здійснення закупівель за державні кошти на біржових торгах, усе ж має й свої недоліки. На цьому, звертаючись до учасників семінару, наголосив президент товарної біржі «Капіталіст» Михайло Щербін:   
  • - Закупівля в одного учасника для мене нова так само, як і для вас. Зміни внесено недавно, законодавча база не надто багата: Закон України «Про здійснення державних закупівель» і Закон України «Про товарні біржі». Основні прогалини саме біржового законодавства ми намагаємося усунути за допомогою Правил біржової торгівлі.

Як зауважив пан Щербін, основною відмінністю закупівлі за державні кошти, наприклад, від реалізації відчуженого державного майна полягає у відповідальності:
- Процес реалізації державного майна вже має більш-менш чітку процедуру. У цьому випадку всю відповідальність на себе бере біржа, яка й надає відповіді на всі питання, що виникають у правоохоронних органів. У разі ж закупівлі в одного учасника на біржі, вся відповідальність покладається на вас, закупівельників. Ми можемо лише максимально надати юридичну допомогу.Президент товарної біржі «Капіталіст» докладно розповів про особливості біржових торгів за державні кошти.
- З одного боку маємо замовника, котрий фізично на торгах не присутній, утім делегує свої повноваження брокерській конторі. Тобто на торгах зустрічаються брокерська контора, котра виступає від імені замовника (брокер-покупець), і брокерська контора, що представляє інтереси учасника (брокер-продавець). Самі замовник і учасник на біржу не приходять, не торгуються.Як зазначив пан Щербін, брокер-покупець зустрічається на переговорах з двома-трьома брокерськими конторами-продавцями, а в разі наявності менше ніж двох пропозицій, біржові торги визнаються такими, що не відбулися.
- Переможцем у торгах визнається та брокерська контора, що запропонувала найнижчу ціну. За результатами складається протокол про проведення біржових торгів, підписати який мають маклер – той, хто веде біржові торги, - брокер-переможець, і, хотілося б, щоб і сам учасник, аби все було якомога чіткіше. Затверджується протокол директором біржі і замовником, – розповів пан Щербін. – Закупівля в одного учасника на біржі – процедура для всіх нас нова, і, сподіваюся, разом ми її розвиватимемо й удосконалюватимемо. Що стосується прозорості, то, окрім оголошення, котре розміщує ІБ «Вісник державних закупівель» і веб-портал, так само інформація про торги оприлюднюється на сайті й у друкованому виданні біржі. За бажанням замовника торгів, ми можемо здійснити публікацію в будь-якому виданні.