Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



Проблема бажань та зобов’язань

Як свідчить практика оскарження, наявність підстав для подання скарги далеко не завжди стає запорукою досягнення основної мети скаржників – здобуття бажаної перемоги на торгах. Що стає на заваді, яке законодавче підводне каміння може трапитися на шляху до встановлення справедливості, читайте далі.


Одним із найпоширеніших невдоволень з боку учасників торгів є встановлення дискримінаційних умов у документації конкурсних торгів. Проте далеко не завжди претензії до замовників є обґрунтованими. Пропонуємо на прикладі конкретних рішень розібратися, що є порушенням, а що адміністративна колегія вважає не вартим задоволення.


Станом на 31 травня 2012 року у розділі «Інформація про рішення щодо оскарження процедур державних закупівель» представлено дані щодо 115 скарг, поданих учасниками держзакупівельного процесу.


Початок літа ознаменувався спадом активності роботи АМКУ. На відміну від попередніх місяців кількість винесених по суті рішень суттєво скоротилася. При цьому на скаржників червневе тепло не вплинуло: вони все так же звертаються до адміністративної колегії по встановлення справедливості.


Українські замовники повсякчас скаржаться на розтягнутість у часі і переобтяженість закупівельних процедур. Проте потрібно пам’ятати, що намагання будь-що врятувати торги від провалу теж може мати наслідком скарги та нарікання – цього разу з боку невдоволених учасників.


І учасники, і замовники торгів часто припускаються помилок під час провадження держзакупівельної діяльності. Прикрі неточності або неуважність можуть потягти за собою не лише пусті витрати на оскарження з боку неуважних учасників, а й відміну торгів для не надто зосереджених на розгляді їхніх пропозицій замовників. У результаті у програші всі. Замальовки на тему «чого не треба робити» пропонуємо далі.


Сфера державних закупівель є стратегічно важливою для держави в цілому. Суб’єкти господарської діяльності завдяки цьому можуть отримати масштабні і стабільні замовлення. Саме через це вони намагаються будь-що довести, що їхня пропозиція – найкраща. При цьому це не завжди відповідає дійсності. Пропонуємо вашій увазі рішення, винесені за результатом розгляду скарг, котрі ілюструють марність дій скаржників, які не мали підстав для перемоги у торгах і справедливо опинилися у програші.
 


«Інформаційний бюлетень Редукціон» продовжує вести власну статистику у царині оскарження рішень, дій або бездіяльності замовників торгів. Розглянемо у цифрах ситуацію з оскарженням процедур закупівель протягом 01.03.2012 – 30.03.2012 року.
 


Часом скаржникам буває досить нелегко довести наявність порушень у діях замовника і належним чином обґрунтувати свою зацікавленість у їх виправленні. Пропонуємо учасникам подивитися, які аргументи треба висувати, аби довести свою правоту, а замовникам врахувати, які дії або бездіяльність з їхнього боку можуть коштувати вдалого проведення процедури в цілому.
 


Ні для кого, хто хоча б один раз стикався із закупівлями за державні кошти, не є таємницею, що за строками треба уважно слідкувати. Чимало неприємностей можуть принести і неточності при складанні документації конкурсних торгів. Про наслідки таких порушень пропонуємо дізнатися із реальних рішень, винесених за результатами розгляду скарг.
 


Ми продовжуємо стежити за подіями у царині оскарження. Пропонуємо вам, шановні читачі, дізнатися, як відбувалися події у перший місяць 2012 року (огляд скарг за період з 03.01. 2012до 31.01.2012).


Роботи у Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг не меншає. Пропонуємо вам познайомитися із її окремими рішеннями не на користь замовників торгів. Пам’ятайте, що невідхилення пропозиції за наявності підстав, а також встановлення дискримінаційних вимог у ДКТ можуть коштувати вам вдалого проведення торгів і чималих додаткових часових витрат.


Станом на 30 листопада 2011 року у розділі «Інформація про рішення щодо оскарження процедур державних закупівель» представлено дані щодо 110 скарг, поданих учасниками держзакупівельного процесу.


Як відомо, чинним держзакупівельним законодавством передбачено можливість оскаржувати дії або бездіяльність замовників. Слід зауважити, що учасники достатньо активно користуються своїм правом. Пропонуємо розглянути кілька прикладів реальних рішень АМКУ, аби замовники мали уявлення, чого можуть коштувати їх неправомірні дії.


Вочевидь, початок літа та сезон відпусток аж ніяк не позначилися на активності скаржників з усіх куточків України. Як впорався орган оскарження з покладеними на нього функціями з розгляду скарг у червні – далі.


Нещодавно державний уповноважений АМКУ, голова постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Сергій Стефановський повідомив, що Антимонопольний комітет України прийняв 493 рішення як орган оскарження у сфері державних закупівель з моменту виконання цієї функції. ІБ «Редукціон» продовжує стежити за щомісячним перебігом подій у царині оскарження.


На шпальтах ІБ «Редукціон» ми неодноразово зверталися до роботи Антимонопольного комітету України. Із прийняттям профільного держзакупівельного закону АМКУ почав займатися розглядом закупівельних скарг. «Скаргова» діяльність органу носить стрибковий характер: поруч із надзвичайно плідними місяцями кінця 2010 року спостерігаємо спад активності на початку 2011. Оскільки зведеної статистики з цього питання на офіційному сайті Антимонопольного комітету немає, ми продовжуємо стежити за перебігом подій у цій сфері. Розглянемо у цифрах ситуацію з оскарженням процедур закупівель протягом 29.12.2010 – 16.02.2011 років.


Прийнятий влітку профільний держзакупівельний закон не лише перевів систему державних закупівель у правове поле, але й здійснив перерозподіл функцій між відомствами. Так, опікуватися закупівельними скаргами почав Антимонопольний комітет України. Звичайно, ця структура – не новачок у цій сфері, проте протягом кількох років від «послуг» АМКУ в регулюванні держзакупівель держава відмовлялася. Чи не втратили навичок фахівці-антимонопольники та яка ситуація склалася із оскарженням процедур закупівель? Пропонуємо вашій увазі скарги в цифрах.