Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Відсутність Моніторингу державних закупівель з боку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, це



Відверте інтерв’ю з «батьками» грузинської системи державних закупівель
Люди не вірять в успіх. Це правда. Але ніхто не вірив і в Грузії. У 2004 році Грузія була номером один у світі за корумпованістю та номером один ―за криміналом. Якщо ми порівняємо початкову базу Грузії в 2004-му та України в 2014 році, то побачимо, що у вас набагато кращі позиції. 

Голова правління громадської організації «Інститут фінансів та права» Андрій Любич ділиться з редакцією інформаційного бюлетеню «Редукціон» враженнями щодо дослідження рівня прозорості державних закупівель Казахстану, України та Киргизстану.

Пілотний проект рамкових угод, спрямований на ефективне використання бюджетних коштів під час закупівлі продуктів харчування та медикаментів

Директор Департаменту ЖКГта розвитку інфраструктури ХОДАРоман Грива: «Ми економимо бюджетні кошти шляхом залучення інвестицій на модернізацію котелень»

Зураб Майсурадзе: «Наші аудитори не виходячи з офісу можуть перевірити будь-який тендер будь-якої державної організації»

Сфера державних закупівель України є, мабуть, найрухливішою і найдинамічнішою з усіх. Часті зміни законодавства, попри зрозумілі нарікання учасників закупівельного процесу, втім, несуть і суттєві переваги в перспективі. Однією з таких новацій є можливість здійснення закупівлі в одного учасника на товарній біржі.
Директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч, з яким спілкувався «ІБ Редукціон», упевнений: ця норма Закону України «Про здійснення державних закупівель» відкриває шлях до розбудови національного біржового ринку.


Процедура закупівлі в одного учасника в усі часи залишається найбажанішою для українського замовника торгів і найнебезпечнішою з огляду на пильну увагу до неконкурентної процедури як Уповноваженого органу й контролерів. Мабуть, з цим і пов’язана пересторога, з якою ставляться наші закупівельники до здійснення закупівлі в одного учасника на товарних біржах.
Дізнатися про зацікавленість замовників у придбанні необхідного на біржах «ІБ Редукціон» вирішив у Президента товарної біржі «Регіон-Ресурс» Юрія Волковинського.    


Від часу появи можливості здійснення закупівлі в одного учасника на товарних біржах – жовтень 2011 року – минуло вже чимало часу. Попри очевидні переваги, що їх обіцяє застосування цієї процедури, біржові торги наразі є чи не єдиною новацією, котра так і не знайшла відгуку в серцях закупівельників.


Справжнім весняним сюрпризом для замовників стала поява Закону України №4545-VI «Про внесення зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель»щодо спрощення процедури закупівель товарів, робіт та послуг вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами».


Розвиток сфери державних закупівель і останні зміни в законодавстві розширюють поле діяльності вітчизняних закупівельників. І якщо електронні торги є хоч, здається, і не далекою, та все ж перспективою, закупівлі через біржі вже зараз стали реальністю. Як і в усьому новому, звісно, не обійтися без досвіду закордонних колег.


На які хитрощі тільки не йдуть замовники під час складання документації конкурсних торгів, аби, прописуючи вимоги до предмету закупівлі, попри вимогу закону вказувати «або еквівалент», купити все ж те, що дійсно необхідно. Схоже, дуже скоро така можливість з’явиться в наших російських колег.


З 01 січня 2012 року Російська Федерація і Республіка Білорусь почали співпрацю в Єдиному економічному просторі. І якщо електронні аукціони для колег з Білорусі – новація ЄЕП, то закупівлі через біржові торги є справою давно відомою.


З 01 січня 2012 року деякі державні замовники РФ почали здійснювати придбання товарів, робіт і послуг за новими правилами відповідно до Федерального закону №223-ФЗ «Про закупівлі товарів, робіт, послуг окремими видами юридичних осіб». Зміни торкнулися всіх російських автономних і унітарних установ, казенних підприємств, держкорпорацій і суб'єктів природних монополій, організацій, що здійснюють регульовані види діяльності в сфері електропостачання, газопостачання, теплопостачання, водовідведення, утилізації тощо.
 


Під час роботи Восьмого Форуму-виставки «Госзаказ-2012» чимало уваги було приділено делегатами не лише проекту закону про Федеральну контрактну систему, а й електронним закупівлям і такому їх різновиду, як електронний аукціон. Говорили учасники заходу і про те, що з переходом відкритих аукціонів на електронні майданчики поменшало проблем у Федеральної антимонопольної служби, бо при виявленні порушень в аукціонній документації з'явилася можливість миттєво зв'язатися з оператором майданчика й зупинити торги, і про те, що електронні аукціони зовсім не є тим дієвим механізмом, що здатний забезпечити економне витрачання коштів і ефективне здійснення закупівель.
 


Історично склалося, що Російська Федерація суттєво випереджає Україну серед іншого і в справі розвитку сфери державних закупівель. Рухаючись, фактично, в одному напрямку, ми приречені повторювати помилки наших попередників. Звісно ж, у разі якщо не дослухатимемося до порад досвідчених.
 


2006 року в Російській Федерації було створено громадську організацію «Гільдія вітчизняних спеціалістів з державних і муніципальних замовлень». Членами організації є представники обох сторін державного замовлення: закупівельники і учасники торгів.
 


Проблема недосконалості законодавства будь-якої сфери господарювання полягає у відсутності діалогу між теоретиками і практиками. Форум-виставка «Госзаказ-2012», що пройшов у Москві, став майданчиком такого діалогу, дав можливість висловитися не лише розробникам законів, а й, що дуже корисно, тим, хто на практиці застосовує норми й положення.
 


Які закупівлі за державні кошти є найскладнішими? Для одних замовників це будівництво, для інших – комунальні послуги чи комп’ютери та оргтехніка. Однак є закупівлі, так би мовити, елітні, віп-класу – закупівлі в галузі медицини та соціальної сфери. Саме так вважає юрист, директор юридичної фірми «Світ права» Ірина Корда.


Чи не щороку, провівши всі необхідні торги й врешті зітхнувши спокійно, державні замовники сподіваються на якісь зміни у законодавстві. І попри те, що більшість у змозі прилаштуватися до чого завгодно, надії на полегшення не полишають.
Серед таких і комітет з конкурсних торгів Комунального закладу охорони здоров’я обласний госпіталь для інвалідів війни Харківської області, з секретарем якого Вікторією Рождественською спілкувався «ІБ Редукціон». 


Мабуть, важко знайти замовника, котрий не згадав би «незлим, тихим словом» монополістів, послуги яких від минулого року придбати можна лише за процедурою закупівлі в одного учасника. Нарікали закупівельники на недолугість законодавства й відсутність давно обіцяних окремих нормативно-правових актів, а також на непоступливість монополістів під час укладання договору. Утім, суб’єкти природних монополій так само виступають замовниками торгів і мають такі ж самі претензії до законодавства.


Системи державних закупівель різних країн світу, маючи свої переваги й недоліки, весь час перебувають у розвитку. Не є винятком і практики наших найближчих сусідів.  


Сфера державних закупівель України в своєму розвитку повсякчас звертається до досвіду країн, яким значно успішніше вдалося реалізувати головне завдання закупівельної політики. Неабияк цікавить і точка зору стороннього спостерігача щодо наших спроб й помилок.


Системи державних закупівель різних країн світу, маючи свої переваги й недоліки, весь час перебувають у розвитку. Не є винятком і практики наших найближчих сусідів. 


Минулого року «Інформаційний бюлетень Редукціон» на своїх шпальтах уже надрукував докладну інструкцію із користування веб-порталом «Державні закупівлі» (стаття «Веб-портал для чайників»). Проте з того часу вже багато води витекло. І та версія веб-порталу канула в лету. Зараз усе працює в інший спосіб, тож намагатимемося розібратися.


Для економіки будь-якої країни, що розвивається, без сумніву, першочерговою справою є досягнення належного рівня конкурентоспроможності. Неабияку підтримку в цьому Україні надають міжнародні інституції, зокрема, проект Агентства США з міжнародного розвитку USAID. Проект USAID«Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК) має на меті надати прогресивним територіальним громадам допомогу, спрямовану на значне зростання інвестицій та нових робочих місць.
Про основні напрями роботи «ІБ Редукціон» розповів радник з правових питань Олександр Кравченко. 

Оновлений закон про держзакупівлі багато замовників зустріли із захватом. Багато з них, зокрема, раділи тому, що більше немає потреби погоджувати застосування процедури закупівлі в одного учасника. Однак у той же час у декого ця зміна викликає нерозуміння і навіть невдоволення.


Від часу прийняття змін до чинного Закону України «Про здійснення державних закупівель» і покладання на Уповноважений орган виконання нової функції – моніторингу державних закупівель – минув місяць. Про перші кроки, а можливо, й уже перші результати в новому напрямку діяльності «ІБ Редукціон» поцікавився у заступника директора департаменту державних закупівель та державного замовлення Міністерства економіки України Владислава Зубаря.


Держава виявляє неабияку довіру до комітету з конкурсних торгів, покладаючи на нього серйозний обов’язок – ефективне й економне розпоряджання коштами при здійсненні закупівель. Та нерідко орган, створений для здійснення такої важливої справи, стикається з питаннями, відповідь на які знайти самотужки просто не в змозі. І прикро усвідомлювати, що допомоги, як виявляється, чекати нема від кого.


Сфера державних закупівель України, попри запевняння і чиновників, і експертів, вочевидь, досі не є тим бездоганним механізмом, котрий дозволяє забезпечувати потреби держави та ще й робити це з найбільшою ефективністю та економністю. Уже давно, до речі, найголовнішим завданням здійснення державних закупівель ми вважаємо винятково отримання найнижчої ціни. Утім, декому не вдається не лише заощадити, а й взагалі почати працювати. Саме з такою проблемою цього літа стикнулися фахівці з державних закупівель державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева». 


Під час Міжнародної конференції «Впровадження найкращої міжнародної практики державних закупівель в Україні», що 9-10 червня 2011 року пройшла в Одесі, учасники заходу мали змогу поспілкуватися з представниками органів влади, що опікуються сферою державних закупівель України. 
Свої питання поставив і інформаційний бюлетень «Редукціон». Зокрема, заступнику Голови Державної фінансової інспекції України (колишнього Головного контрольно-ревізійного управління) Денису Краснікову.    


Сфера державних закупівель є значущою частиною економіки країни, і чи не всі перетворення, що відбуваються у царині держзакупівель, спрямовані саме на підвищення економічного рівня держави. Утім, є цілі галузі, котрі, попри все, залишаються поза межами і сфери держзакупівель, і, ринку в цілому. Йдеться, як не прикро, про вітчизняного виробника, а саме про виробника легкої промисловості.

Після прийняття нашою країною курсу на євроінтеграцію, велику увагу європейська спільнота приділяє реформуванню вітчизняної законодавчої бази з європейською в цілому і держзакупівельної зокрема. Разом з українськими колегами європейські фахівці працюють над приведенням нової нормативно-правової бази у відповідність із міжнародними стандартами, насамперед, зі стандартами ЄС, забезпеченням функцій прозорого та ефективного моніторингу, захисту прав та контролю у системі державних закупівель в Україні.


Закон України «Про здійснення державних закупівель» - уніфіковане керівництво до дій для різних суб’єктів господарювання. Звісно, різні сектори економіки мають свої особливості, але ж урахувати все в одному законі неможливо. Утім, деякі особливості, для котрих не знайшлося місця в законі, переконані фахівці, є дуже значущими. 


Від часу введення в дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» чимало закупівельників зітхнули з полегшенням: стягнення плати за подання скарги, яке серед інших новацій передбачає новий нормативно-правовий акт, мовляв, нарешті захистить замовника від необґрунтованих претензій охочих зірвати торги. З іншого боку, попри необхідність платити за можливість боротися за свої права, деякий оптимізм відчували й потенційні скаржники, а саме з приводу призначення спеціального органу оскарження, функції якого покладено на постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівельАнтимонопольного комітету України.   


Так сталося, що питання вдосконалення сфери державних закупівель у нас вважається парафією законотворців та уповноваженого органу. Думки ж практиків - закупівельників – та й теоретиків – експертів, – як виглядає, мало кого хвилюють. Самі користувачі закону, розуміючи марність своїх зусиль, здебільшого воліють «не набридати» своїми порадами та зауваженнями. Та іноді, коли вже дуже допече, все ж намагаються «достукатися» і вплинути на ситуацію, що склалася. Серед тих, хто не втратив надію на діалог, і депутатський корпус Житомирської облради. 


Серед численних причин не надто швидкого розвитку сфери державних закупівель України досить часто називається й відсутність стабільності як законодавчої бази, так і керівного складу відомства, що опікується держзакупівлями. За досить незначний проміжок часу змінювалися і міністри, і директори профільного департаменту. Великі зміни також відбуваються і на нижчих рівнях, що, звісно, не сприяє плідній, системній і послідовній роботі. 


Затамувавши подих слідкували керівники державних підприємств наприкінці травня 2011 року за новинами з Верховної Ради. Законопроект №7532 дав надію багатьом українським виробникам на виведення деяких закупівель з-під дії Закону України «Про здійснення державних закупівель».


Євроінтеграційні устремління України зумовлюють якнайбільшу адаптацію вітчизняного законодавства до європейського. Стосується це й сфери державних закупівель, котра є однією з найпріоритетніших серед тих, що потребують реформування. 


Попри все бажання, наразі назвати державні закупівлі України одними з найбільш наближених до найкращих світових практик серед таких же систем країн СНД, на превеликий жаль, не можна. Хоча заперечувати, що, принаймні, бажання зробити їх такими є, теж ніхто не береться. Українські експерти зазвичай налаштовані доволі скептично в оцінці вітчизняних напрацювань і не припиняють наводити чужі приклади, гідні наслідування, міжнародна ж спільнота ставиться до наших «спроб і помилок» більш поблажливо.


Виставка-форум «Госзаказ2011» у березні вже всьоме зустрічала професіоналів системи, експертів та представників наукових центрів, державних і муніципальних замовників і представників бізнесу. Основна мета заходу - зміцнення діалогу між замовником і постачальником.


Відколи було введено в дію Закон України «Про здійснення державних закупівель», не вщухають обурені коментарі користувачів закону. На відміну від учасників торгів, чиї інтереси чинний закон дійсно захищає, українських замовників не влаштовує в ньому досить багато: і занизькі порогові межі, і «переобтяжене» документарне супроводження торгів, і недостатньо чітко прописані деякі норми й положення. Пропозиції ж щодо виведення певних галузей народного господарства з-під дії закону або ж звільнення певних суб’єктів господарювання від обов’язку здійснювати закупівлі відповідно до закону лунають ледь не від першого місяця застосування нормативно-правового акту на практиці. Утім, не всі наполягають на такому «спрощеному варіанті» проведення торгів.  


Форум-виставка «Госзаказ 2011» цього року зібрав не лише закупівельників та учасників торгів Російської Федерації, а й багатьох гостей з країн СНД, зокрема, очільників антимонопольних служб країн Співдружності незалежних держав. Нашу країну представляв голова Антимонопольного комітету України Василь Цушко. 


Під час проведення в Москві Форуму-виставки «Госзаказ 2011» відбулося спеціальне засідання Міждержавної ради з антимонопольної політики. На ньому були присутні представники антимонопольних та інших державних органів країн-учасників СНД та зарубіжних держав. Учасники заходу мали змогу поділитися своїми досягненнями, розповісти про власні успіхи й отримати відповіді на болючі питання, спілкуючись з колегами з інших країн. 


Цього року, на відміну від попередніх, на форумі-виставці «Госзаказ 2011» доволі численною делегацією було представлено Україну. Окрім редколегії ІБ «Редукціон», котра відвідує захід щороку, були запрошені представники міністерств і відомств, що опікуються державними закупівлями на наших теренах. Активну участь у роботі круглих столів, засідань і конференцій, що відбулися в ході форуму-виставки у Москві, взяли голова Антимонопольного комітету України Василь Цушко, державний уповноважений державний уповноважений Антимонопольного комітету України Сергій Шершун і заступник директора департаменту державних закупівель Міністерства економіки України Владислав Зубар.


Сфера державних закупівель України є чи не «найрухливішою» з усіх сфер господарювання. Змін (до того ж надзвичайно численних) зазнає не лише законодавство. Лихоманить і Уповноважений орган: протягом 2010 року змінювалося як керівництво тодішнього Міністерства економіки України, так і (аж п’ять разів!) Департаменту державних закупівель. Звісно, подібна ситуація ніяк не сприяла повноцінній роботі. Тепер, здається, все усталилося, відбулася адміністративна реформа, а до Департаменту державних закупівель та державного замовлення прийшла нова команда. Про першочергові завдання відомства, що опікується сферою держзакупівель ІБ «Редукціон», розповів кандидат наук з державного управління, заступник директора Департаменту державних закупівель та державного замовлення Владислав Зубар.


Ось уже кілька місяців поспіль, від часу введення в дію Закону України «Про здійснення державних закупівель», не вщухають розмови про недосконалість нового нормативно-правового акту, необґрунтованість деяких його положень та зайве навантаження, що відтепер відчувають закупівельники країни. Пропозиції щодо удосконалення закону 2289-IVінформаційний бюлетень «Редукціон» отримує ледь не щодня. Причому незадоволеними є як дрібні замовники, так і представники великих підприємств і організацій. І чим довшою є практика застосування, тим більше зауважень виникає у «користувачів» закону.


Беззаперечним є той факт, що сфера держзакупівель є стратегічно важливою для держави. Проте коли на кону стоять великі кошти, завжди можна очікувати на порушення, які можуть істотно вплинути на кінцевий результат. Відповідно до ст.1 закону про держзакупівлі органом оскарження є Антимонопольний комітет. Для розгляду скарг в АМКУ сформована Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету, до складу якої входять три державні уповноважені. Про особливості виконання своїх функцій та роботу Антимонопольного комітету в цілому розповів кореспонденту «Редукціону» Голова колегії Сергій Стефановський.