Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



У багатьох замовників торгів часом виникає почуття ностальгії за положенням, яке регулювало систему держзакупівель України протягом довгого часу. Кінець року і невизначеність із закупівельною діяльністю на початку наступного – чи не найголовніші причини цього. Проте працювати за законом потрібно. Як долають перепони на шляху до виконання покладених обов’язків у Департаменті житлового господарства Харківського міськвиконкому дізнавалися медіа-вартові.
Наприкінці року установа мала закупити послуги із санітарного оброблення. Закупівлю було розбито на два лоти, оскільки до зазначених послуг відносилися послуги із здійснення вилову безпритульних домашніх тварин та утримання в чистоті прибудинкових територій. Звичайно, за виконання цих завдань бралися різні підприємства, у результаті на кожний лот було подано по дві пропозиції. Жодних зауважень до оформлення пропозицій не виникло, тож на них тепер чекатиме детальніший розгляд.
Враховуючи те, що процедура пройшла напрочуд гладко та без жодних порушень, медіа-вартового зацікавило, як саме організовує роботу комітету з конкурсних торгів Департаменту житлового господарства та які проблеми спіткають фахівців на шляху до проведення вдалої закупівлі.

- Чи маєте ви вже досвід проведення закупівель за новим законом? Які слабкі місця цього нормативно-правового акту ви можете виділити?
- Так, досвід здійснення закупівель за держзакупівельним законом ми маємо, - розповіла секретар комітету з конкурсних торгів Оксана Кот. - Що ж стосується проблемних моментів закону, то можу зазначити, що найбільшу проблему для нас становить той обсяг документів, що супроводжує здійснення закупівлі. Крім того, достатньо жорстко визначено у законі строки для публікації документів. ВДЗ публікують документи протягом 3-7 днів. Фактично через це ми змушені проводити процедуру розкриття поданих пропозицій по середах, аби протокол вчасно було опубліковано. Якщо ми з якихось причин не зможемо провести саме в цей день тижня і призначимо її, скажімо, на четвер, то протокольна інформація з’явиться на веб-порталі лише за 10 днів. Саме такі моменти дозволяють говорити про те, що за положенням було проводити торги легше.
- Як ви плануєте проводити закупівлі на початку наступного року? Чи буде це для вас проблематичним?
- Звичайно, нам би хотілося, щоб вчасно було прийнято бюджет на 2011 рік і здійснювати закупівлі, спираючись на Бюджетний кодекс, - долучився до розмови голова комітету Олександр Лемента -. Але ми маємо щорічну ситуацію, коли країну роздирають політичні протистояння, тому з упевненістю говорити про прийняття або неприйняття відповідного закону про бюджет наразі важко. Що стосується місцевих бюджетів, то їх теж немає. Проте сподіваємося, що на сесії 22 грудня це питання вирішуватиметься, а усі процеси, пов’язані із цим будуть упорядковані.
- Чи доцільно, на вашу думку, запроваджувати на українських теренах середньострокове планування закупівель, яке передбачено новим бюджетним кодексом?
- Я вважаю, що це стане позитивним моментом для планування закупівель,- зауважив Олександр Лемента. - Це запровадження покликано упорядкувати планувальні процеси, і це правильно. Існують країни, в яких бюджет взагалі приймається один раз на два роки. І це абсолютно нормально і доречно. У нас же кожного року невідомо чого можна чекати від січня. Якщо все, що задумано, буде реалізовуватися належним чином, то ми нарешті станемо на шлях нормальних цивілізованих відносин. Я абсолютно «за» довгострокове планування. Ми стикаємося із ситуацією, коли торги можуть зірватися через відсутність конкуренції. І навіть якщо подано буде хоча б мінімальну кількість пропозицій, прописану законом для того, аби торги відбулися, - це неналежний рівень конкуренції. Закон написаний для ситуації, коли у торгах бере участь хоча б 10 учасників.
- У вас такої значної кількості не буває?
- У силу нашої діяльності більшість торгів у нас специфічні, як-от ці, наприклад. Законом же не передбачено особливостей проведення таких закупівель. Розумієте, той же відлов тварин – це не така уже й розповсюджена діяльність, нею займаються одиниці. Одна справа, коли предмет закупівлі прозаїчний, наприклад, папір для факсу. Тут може бути й дюжина потенційних постачальників. Але у нас як комунальників більшість предметів закупівлі достатньо специфічні. Вдаватися до проведення закупівлі в одного учасника теж не вихід, адже це важкий процес і домогтися погодження – справа не одного дня.
- А як бути із терміновими закупівлями, з необхідністю у яких ви стикаєтеся достатньо часто в силу виконання покладених на департамент функцій?
- Це наболіле питання (зітхає)… Закон фактично підрізає нам крила, - скаржиться голова комітету. - Для ліквідації якихось аварій нам потрібно діяти оперативно, законом же не достатньо чітко виписано ці моменти, тому у цій частині варто було б внести певні зміни. Ми можемо провести закупівлю швидко лише тоді, коли йдеться про ситуацію надзвичайного характеру. Для того, аби ситуацію визнали надзвичайною, мають бути або людські жертви, або дуже велика кількість постраждалих. Умовно кажучи, 100 постраждалих – НП, а от 95 – нормальний рядовий випадок. От наприклад: сталася пожежа в будинку і люди залишилися без даху над головою. Вони до мене мало не страйкувати йдуть, а я їм у відповідь можу лише повідомити, що те, що у них сталося – не НП, тож будинок ремонтуватимемо через конкурсні торги, пару місяців зачекайте. При тому, що закон захищає конкуренцію і спрямований на зниження ціни – і це правильно і нормально! – він не враховує таких-от складних ситуацій, не розв’язує їх.
- Чи вносили ви свої пропозиції щодо реформування закону?
- Так, ми розробляли пропозиції, вони передані до Департаменту економіки. Я пропонував розглянути проблему специфічних закупівель, визначитися чіткіше із надзвичайними ситуаціями. Бо процедура визначення НС достатньо довга: скликається комісія, вона розглядає, виносить рішення, потім воно повинно пройти виконком… Це мінімум два тижні. Потім два тижні піде на боротьбу із казначейством, бо вони теж без законодавчого підґрунтя не надто хочуть працювати. Так що іноді навіть немає впевненості, що скликання комісії і попередні два витрачені тижні приведуть до якихось позитивних результатів. При цьому люди вже місяць на вулиці. Усі ці моменти треба спростити, бо затримка у відновленні після пожежі може мати як наслідок збільшення витрат на ремонт, оскільки поки дім без даху стоїть під снігом ще й системи опалювання опиняються під загрозою. Закон має працювати на зменшення ціни, а не на збільшення.


Медіа-варта з Харкова